ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2015 року Справа № 910/21212/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Гольцової Л.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 17.12.2014та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.04.2015у справі№910/21212/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Усенка Анатолія Анатолійовичапростягнення 320 876,48 грн.за участю представників сторінвід позивача:Борух В.А.від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат №1" про стягнення заборгованості за кредитним договором №809-070214 від 07.02.2014 на загальну суму 320876,48 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 (суддя Картавцева Ю.В.) позов задоволено з підстав його доведеності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Усенка Анатолія Анатолійовича.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 (колегія суддів: Майданевич А.Г., Федочук Р.В., Лобань О.І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін з підстав його обґрунтованості.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішенням, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що не відповідають нормам процесуального та матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач і третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Від відповідача 10.07.2015 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення його представника в судове засідання. Колегією суддів вказане клопотання залишене без задоволення, оскільки неявка повноважних представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 07.02.2014 між ПАТ "Європейський газовий банк" (банк) та ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1" (позичальник) укладено кредитний договір №809-070214 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позивач відкрив відповідачеві відкличну кредитну відновлювальну лінію з лімітом 500000,00 грн. на строк з 07.02.2014 до 06.02.2015 з встановленням процентної ставки за користування кредитними коштами у межах встановленого договором строку кредитування в розмірі 23,80% річних, а також щомісячної комісії за користування кредитом в розмірі 0,05% від суми кредиту або ліміту кредитної лінії.
У подальшому 11.07.2014 сторонами внесено зміни до Кредитного договору щодо відкриття позивачем відповідачу невідновлювальної лінії з лімітом 500000,00 грн., а також щодо погашення отриманих траншів у сумі та в строки, що вказані в графіку погашення заборгованості: з 11.07.2014 по 14.07.2014 в розмірі 500000,00 грн.; з 15.07.2014 по 14.08.2014 в розмірі 271000,00 грн.; з 15.08.2014 по 14.09.2014 в розмірі 232000,00 грн.; з 15.09.2014 по 14.10.2014 в розмірі 193000,00 грн.; з 15.10.2014 по 14.11.2014 в розмірі 154000,00 грн.; з 15.11.2014 по 14.12.2014 в розмірі 115000,00 грн.; з 15.12.2014 по 14.01.2015 в розмірі 76000,00 грн.; з 15.01.2015 по 06.02.2015 в розмірі 37000,00 грн.
Згідно з п. 3.1 Кредитного договору забезпеченням зобов'язань за цим договором є майнові права на депозитний рахунок Усенка Анатолія Анатолійовича в сумі 500000,00 грн., які виникли на підставі договору №331167 банківського вкладу з фізичною особою від 06.02.2014, розміщений в ПАТ "Єврогазбанк".
Вказаний договір банківського вкладу з фізичною особою №331167 від 06.02.2014 (далі - Договір вкладу), укладений між ПАТ "Європейський газовий банк" (банк) та Усенком Анатолієм Анатолійовичем (вкладник), та передбачає відкриття банком вказаній особі депозитного рахунку №2635400005686, прийняття ним від вкладника грошових коштів в національній валюті України на строк 371 день (тобто до 12.02.2015) в сумі 500000,00 грн., а також зобов'язання банку повернути вклад по закінченню строку вкладу або в день повернення вкладу з інших підстав, передбачених цим договором та чинним законодавством України.
Між ПАТ "Європейський газовий банк" (заставодержателем) та Усенком Анатолієм Анатолійовичем (заставодавець) укладено договір застави майнових прав №1258-070214/МП від 07.02.2014 (далі - Договір застави), на підставі якого Усенком А.А. передано позивачу в заставу належні йому майнові права на депозитний внесок в сумі 500000,00 грн., які виникли на підставі Договору вкладу, як забезпечення повернення кредиту, виданого на підставі Кредитного договору на суму 500000,00 грн. до 06.02.2015 включно, а також сплати комісійної винагороди, неустойки тощо.
Також між Усенком Анатолієм Анатолійовичем (кредитор) та ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1" (поручитель) укладено договір поруки від 16.05.2014 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з ПАТ "Європейський газовий банк" за своєчасне повернення банківського вкладу кредитора в розмірі 500000,00 грн. згідно з Договором вкладу. Додатковою угодою №1 від 26.10.2014 до Договору поруки сторони погодили, що ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1" зобов'язується відповідати перед Усенком А.А. солідарно з ПАТ "Європейський газовий банк" за своєчасне повернення банківського вкладу згідно з Договором вкладу в розмірі 320876,48 грн.
Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 16.07.2014 за №424 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.07.2014 за №57 "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Єврогазбанк", яким запроваджено строком на три місяці з 17.07.2014 тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Єврогазбанк".
У подальшому відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 17.11.2014 за №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 за №121 "Про початок процедури ліквідації АТ "Єврогазбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
ПАТ "Єврогазбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.08.2014 звернулось до ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1" з листом про вимогу погасити заборгованість за Кредитним договором, який залишений відповідачем без відповіді.
У зв'язку з викладеними обставинами ПАТ "Єврогазбанк" звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з ТОВ "Миргородський м'ясокомбінат №1" заборгованості за Кредитним договором на загальну суму 320876,48 грн., з яких 232000,00 грн. основної заборгованості за кредитом, 6167,20 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 2013,61 грн. заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 73100,00 грн. простроченої заборгованості по основній сумі боргу, 1614,20 грн. пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту, 7314,16 грн. простроченої заборгованості з процентів, 329,38 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 135,50 грн. простроченої заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 2,43 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач доводив, що ним як поручителем ПАТ "Єврогазбанк" за Договором поруки сплачено Усенку А.А. як вкладнику за Договором вкладу суму коштів у розмірі 320876,48 грн., у зв'язку з чим відбулось поєднання в одній особі (в особі відповідача) боржника за Кредитним договором і кредитора за Договором вкладу на суму 320876,48 грн., а відтак вимоги про стягнення з відповідача названої суми є безпідставними.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.
За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.
Зокрема, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 230, ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено зобов'язання учасника господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зокрема, у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір яких, зазвичай, визначається обліковою ставкою Національного банку України та не може перевищувати подвійної облікової ставки, що діяла у відповідний період. У силу ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сервіси для юристів