Постанова ВГСУ від 13.05.2015 року у справі №3/246-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 3/246-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Сумської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.01.2015у справі № 3/246-09 Господарського суду Сумської області за позовомСумської міської радидо Приватної фірми "Валентина"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" в особі Сумського відділенняпрозобов'язання вчинити діїв судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідачане з'явився - - третьої особиКорецький І.Г.

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2009 року Сумська міська рада звернулась до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Приватної фірми "Валентина", в якій просила суд: 1. Зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (категорія земель: землі житлової та громадської забудови) загальною площею 0,0500 га за адресою: м. Суми, площа Незалежності, 8, кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:02 002 0021, згідно опису меж земельної ділянки (акту погодження (встановлення) меж земельної ділянки від 20.12.2007), а саме: по № кутів повороту 92-16-18-172-17-37- між суміжними точками, 37-89-92- по стіні будівлі, шляхом знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомого майна загальною площею 819,1 кв. м., згідно технічного паспорту, виготовленого КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" за адресою: м. Суми, площа Незалежності, 8, крім нежитлового (підвального) приміщення загальною площею 135,6 кв. м., придбаного Приватною фірмою "Валентина", згідно договору купівлі-продажу від 16.10.2006, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу К.Д. Рибалка, зареєстрованого в реєстрі за № 6612. 2. Зобов'язати відповідача привести вказану земельну ділянку у стан, який передував початку будівництва, протягом 15 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили. 3. Судові витрати покласти на відповідача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.12.2009, яка прийнята та розглянута судом, т.2., а.с.69-70).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.09.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" в особі Сумського відділення.

Дана справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Сумської області від 09.09.2014 (головуючий Лиховид Б.І., судді: Зражевський Ю.О., Джепа Ю.А.) у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 (головуючий Істоміна О.А., судді: Барабашова С.В., Білецька А.М.) вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у позові.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Сумська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Приватна фірма "Валентина" та Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" в особі Сумського відділення не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

22.04.2015 у судовому засіданні представник Сумської міської ради Харченко О.О. надав суду свої усні пояснення по суті спору, які враховані судом.

Приватна фірма "Валентина" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.10.2006 Приватна фірма "Валентина" (відповідач у справі) за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Альянс", придбала нежитлове приміщення (підвальне приміщення кафе - закусочна на 24 місця) загальною площею 135,6 кв. м., розташоване в м. Суми, площа Незалежності, 8 (т. 1, а. с. 44, 107).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 704 "Про надання дозволу на будівництво, реконструкцію, перепланування, капітальний ремонт об'єктів" від 19.12.2006 відповідачеві надано дозвіл на реконструкцію кафе площею 135,6 кв. м. на площі Незалежності, 8 в м. Суми з надбудовою другого поверху площею 202, 9 кв. м. та прибудовою площею 175, 9 кв. м. (том 1, а. с. 11, 108).

У 2007 році ПП "Дячук Ю.А." розроблено проектну документацію "Реконструкція кафе пл. Незалежності, 8 в м. Суми" (т. 2, а. с. 1-51).

Проведення будівельних робіт з реконструкції вищезгаданого кафе з надбудовою другого поверху та прибудовою відповідачем здійснювалось на підставі дозволу № 52 від 05.04.2007 на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради (т. 1, а. с. 109), та дозволу на виконання земельних робіт № 44 від 06.04.2007, виданого Зарічною районною в м. Суми адміністрацією (т. 1, а. с. 110).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.07.2008 у справі № 2/454-07 за Приватною фірмою "Валентина" визнано право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 819,1 кв. м., з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне приміщення кафе - закусочна на 24 місця) площею 135, 6 кв. м. та знаходиться за адресою: пл. Незалежності, 8 в м. Суми.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2008, яка набрала законної сили, вказане рішення суду скасовано і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що реконструкція кафе здійснювалось з відхиленням від проекту, а сам об'єкт не прийнятий в експлуатацію.

В позові позивач послався на те, що об'єкт було збудовано відповідачем на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, реконструйовану відповідачем споруду не прийнято в експлуатацію, а згідно статті 18 Закону України "Про основи містобудування" експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється".

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 212 вказаного Кодексу передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідним є врахування, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.