Постанова ВГСУ від 13.04.2017 року у справі №914/2852/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 914/2852/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі№ 914/2852/16Господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго"простягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язанняв засіданні взяли участь представники:

- позивача:Старчик А.А.- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з КП "Червоноградтеплокомуненерго" 7 955 075, 29 грн основного боргу; 2369011, 16 грн пені, 1021813, 33 грн інфляційних втрат; 285 786, 83 грн процентів річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 р. (суддя Манюк П.Т.) позов задовено частково. Стягнено з КП "Червоноградтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суму в розмірі 10 621 657,03 грн, з них: 7 955 075, 29 грн основного боргу; 1 021 813, 33 грн інфляційних втрат; 285 786, 83 грн 3%; 1 184 505, 58 грн пені; 174 476,00 грн судового збору.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд керувався вимогами ст.ст. 509, 526, ч. 3 ст. 551, ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), п. 3 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) та прийшов до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу відповідачем щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, згідно п.п. 6.1, 7.2 договору з відповідача підлягає стягненню 7 955 075, 29 грн основного боргу, 1 021 813, 33 грн інфляційних втрат, 285 786, 83 грн 3%, 2 369 011,16 грн пені. Однак, суд застосував ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України щодо зменшення розміру пені, стягнувши її в сумі 1 184 505,58 грн. (50% від суми 2 369 011,16 грн).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 р. (судді: Дубник О.П., Матущак О.І., Скрипчук О.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 р. залишено без зміни.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції в частині зменшення пені скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов в частині стягнення пені задовольнити повністю. В решті заявник просить оскаржувані судові рішення та постанову просить залишити без зміни.

Заявник вважає, що господарські суди неправильно застосували ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-552, 599, 625 ЦК України, оскільки зменшення пені є правомірним при її значному перевищені розміру збитків, тоді як в спірному випадку сума нарахованої пені є значно меншою у порівнянні зі збитками, які включать інфляційні втрати, що нараховані на суму заборгованості.

Заявник вважає, що суди неповно з'ясували обставини справи, зокрема не надали об'єктивну оцінку винятковості випадку за якого може бути зменшена пеня, не врахували інтереси сторін спору, причини неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, відповідність розміру пені наслідкам порушення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом оскарження за доводами заявника є стягнення пені, в решті частини судові рішення не оскаржуються і заявник просить залишити їх без зміни, тому касаційна інстанція перевіряє правильність застосування норм права в частині вирішення вимог позову щодо пені.

08.12.2014 р. між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" (продавець) та КП "Червоноградтеплокомуненерго" (покупець) було укладено договір №2159/15-КП-21 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом, згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - природний газ), на умовах цього Договору.

Факт виконання умов Договору щодо передання позивачем і прийняття відповідачем природного газу за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року на загальну суму 11 213 520,40 грн підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу.

Відповідачем ці обставини справи не заперечуються.

Судом встановлено, що відповідач сплачував за поставлений газ згідно договору несвоєчасно та не в повному обсязі внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 7 955 075,29 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позовних вимог розмір пені становить 2 369 011,16 грн.

Правильність розрахунку відповідачем не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.