ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2016 року Справа № 904/3046/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3 листопада 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року у справі №904/3046/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінатор Плюс" до державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Термінатор Плюс" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з державного підприємства "Придніпровська залізниця" 17 067,20 грн. штрафу за невиконання плану перевезень за грудень 2014 року, 5 737,70 грн., які були невірно нараховані відповідачем як штраф і списані з рахунку позивача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 3 листопада 2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 17 067,20 грн. штрафу за невиконання плану перевезень за грудень 2014 року, 5 737,70 грн. невірно розрахованого залізницею штрафу за невиконання плану перевезень за грудень 2014 року, який був списаний з особового рахунку позивача.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 листопада 2012 року між ДП "Придніпровська залізниця" і ТОВ "Термінатор Плюс", як вантажовласником, укладено договір №ПР/ДН-312/НЮп/136 про організацію перевезень вантажів, за умовами якого залізниця зобов'язалась надавати вантажовласнику послуги з перевезення вантажу, а останній - оплачувати надані послуги.
Вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, передані в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках форми ГУ-12 / форми ГУ-12К/ та заяви на подачу вагонів, контейнерів надавати згідно правил перевезень вантажів; здійснювати навантаження, вивантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу (п. 2.1. договору).
На грудень 2014 року, в порядку передбаченому п. 2.2 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 9 грудня 2002 року №873, сторонами було узгоджено основні плани перевезень №30, №28, №22, №20, №16, №14 за формою ГУ-12.
Відповідно до затверджених місячних планів перевезень зерна (т. 1 а. с. 17, 39, 60, 66, 69, 80) заплановано:
- за основним планом №14 по станції "Хортиця": кількість вагонів - 53 шт., кількість тонн - 3 560 т.;
- за основним планом №16 по станції "Пришиб": кількість вагонів - 91 шт., кількість тонн - 6 230 т.;
- за основним планом №20 по станції "Нововесела": кількість вагонів - 14 шт., кількість тонн - 930 т.;
- за основним планом №22 по станції "Великий Токмак": кількість вагонів - 13 шт., кількість тонн - 860 т.;
- за основним планом №28 по станції "Федорівка": кількість вагонів - 39 шт., кількість тонн - 2 600 т.;
- за основним планом №30 по станції "Мелітополь": кількість вагонів - 40 шт., кількість тонн - 2 680 т.
В порядку п. 2.6 Правил планування перевезень вантажів позивач до місячного плану подав відповідачу декадні заявки по кожній станції відправлення з розподілом подачі вагонів на кожний день (а. с. 19-20, 41-43, 62-63, 68, 71-73, 82-84), не зважаючи на що відповідач порушив узгоджений план перевезень вантажів у грудні 2014 року, оскільки не забезпечив вантажовласника вагонами в передбаченій кількості на місяць, за що позивач нарахував йому 17 067,20 грн. штрафу, про що звернувся до суду з цим позовом.
Водночас, позивач просить стягнути з відповідача 5 737,70 грн. штрафу, який необґрунтовано списано відповідачем з особового рахунку позивача за невиконання плану перевезень за грудень 2014 року.
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року №457, Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 9 грудня 2002 року №873, вказав, що в облікових картках по станціях Хортиця, Пришиб, Нововесела, Мелітополь, Федорівка, оформленням яких сторони погоджують обсяги перевезень, інформація щодо кількості планованих вагонів не відповідає узгодженим заявкам на перевезення вантажу, а саме, при наявності узгоджених заявок на грудень 2014 року відповідач безпідставно, в порушення вище зазначених норм транспортного законодавства зазначив у облікових картках кількість вагонів у розмірі середньодобової величини, внаслідок чого відбулось невірне визначення відповідачем кількості недовантажених вагонів і нарахування штрафних санкцій позивачу за невиконання плану перевезень.
На підставі викладеного місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Вказані висновки судів попередніх інстанцій є правильними з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п.п. 17, 18 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року №457 перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами. Місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників. Замовлення на перевезення за встановленою номенклатурою вантажовласники або за їх дорученням експедиторські організації, а також морські та річкові порти подають відповідним залізницям. Замовлення складаються за встановленою формою у вагонах, а у випадках, передбачених Правилами, - і в тоннах. У разі потреби одночасно з місячним замовленням надаються плани перевезень вантажів маршрутами.
Сервіси для юристів