Постанова ВГСУ від 13.02.2014 року у справі №925/1302/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 925/1302/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області від позивача: не з'явились від відповідача: Александров В.Е., Руденко Т.В.на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 01.10.2013 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 рокуу справі№ 925/1302/13за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській областідоПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10023/034 Філії Черкаського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України "простягнення 94, 05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10023/034 Філії Черкаського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі відповідач) про стягнення 94,05 грн. - сума переплати щомісячної страхової виплати, яка була перерахована на особовий рахунок громадянина Онойка В.Г.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.10.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що відповідно до ст. 1071 ЦК України, відповідач може списати грошові кошти з рахунку клієнту на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та задовольнити його позовні вимоги. В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що судами при винесенні оскаржуваних рішень невірно застосоване діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

13.12.2000 року між сторонами у справі укладено угоду № 44 на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим (далі Договір - а.с. 28).

Предметом Договору є: позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання здійснювати зарахування на поточні (вкладні) рахунки, відкриті в його установах та виплату страхових виплат застрахованим позивача (громадянам) на платній основі через установи відповідача.

З 01.04.2001 року позивач виплачував відшкодування втраченого заробітку внаслідок нещасного випадку на виробництві гр. Онойко В. Г., страхові виплати потерпілому Онойко В.Г. призначено довічно, щомісячні перерахування проводились автоматично. Кошти потерпілому зараховувалися на особовий рахунок № 6496 в територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10023/034 філії Черкаського обласного управління ПАТ" Державний ощадний банк України".

Згідно з свідоцтвом про смерть (а.с. 10) Онойко В.Г. помер 15.05.2013 року.

Згідно розрахунку позивача, переплата страхових виплат потерпілому на виробництві Онойку В.Г. за травень 2013 року становить 94 грн. 05 коп. (а.с. 9).

02.07.2013 року позивач направив відповідачу листа № 467/03-15 з проханням повернути спірні надлишкове перераховані кошти в розмірі 94,05 грн. у зв'язку із смертю одержувача Онойка В.Г. (а. с. 11).

Відповідач 09.07.2013 року, у відповідь на лист позивача, повідомив позивача про відмову в поверненні спірних коштів з посиланням на Договір (а.с. 12).

Частиною першою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку; за статтею 40 вказаного Закону страхові виплати провадяться щомісячно, а за бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

В силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини - права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на пенсію, допомогу або на інші виплати встановлені законом.

Водночас, відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Доказів того, що відповідач має право проводити самостійне списання помилково зарахованих на рахунок гр. Онойко В.Г. грошових коштів, в матеріалах справи не міститься.

Оскільки, відповідач не має права розпоряджатися спірною сумою коштів, що знаходиться на рахунку фізичної особи, а обов'язок відповідача здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (його спадкоємців), в тому числі спасати кошти з особового рахунку клієнта виникає лише у визначених законодавством випадках, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області відмовити.