Постанова ВГСУ від 13.02.2014 року у справі №910/12491/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 910/12491/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Бондар С.В., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Радченко Ю.О.

відповідача - Харченка М.В.

третьої особи - Король О.М.

розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Київводоканал" та ЖБК "Харчовик-7" на рішення господарського суду м.Києва від 17 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київводоканал" до ЖБК "Харчовик-7", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" про стягнення 290 795,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані з 01.06.2008 року по 28.02.2013 року за договором №05305/4-02 від 08.12.2004 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі послуги з водопостачання та водовідведення, з яких 261784,13 грн. основного боргу, 3670,99 грн. пені, 4638,96 грн. інфляційних витрат, 7612,32 грн. три відсотки річних та 13089,21 грн. штрафу, посилаючись на те, що ця заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної сплати вартості наданих позивачем за укладеним договором послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2013 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Рішенням господарського суду м.Києва від 17 жовтня 2013 року (суддя Головіна К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2013 року, позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 126290,88 грн. основного боргу, 2524,49 грн. інфляційних втрат, 3888,55 грн. 3% річних, 1587,42 грн. пені, 6314,55 грн. штрафу. 2849,80 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Київводоканал" звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови в стягненні з відповідача боргу в розмірі 150189,72 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Житлово-будівельний кооператив "Харчовик-7" просить їх скасувати частково, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в частині суми 106 461,25 грн., в зв'язку з пропущенням строку позовної давності відмовити, а в решті частині рішення та постанову - залишити без змін.

Обговоривши доводи касаційних скарг, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 8 грудня 2004 року між ВАТ "АК "Київводоканал", правонаступником якого є позивач (постачальник) та відповідачем був укладений договір №05305/4-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, згідно умов якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за ці послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 року.

Як правильно було встановлено господарськими судами попередніх судових інстанцій при розгляді справи, за період з 01.06.2008 року по 28.02.2013 року за укладеним договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05305/4-02 згідно облікових даних, а саме актів про зняття показників з приладу обліку, розшифровок, платіжних вимог-доручень, а також розрахунків заборгованості позивачем було надано відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення в загальному обсязі 292495,48 куб.м на суму 520324,80 грн.

Відповідачем було сплачено 258058,30 грн. вказаної суми, внаслідок чого несплачена сума заборгованості за вказаний період склала 261 784,13 грн., з яких 126290,88 грн. становить сума боргу за холодне водопостачання та стоки, а 135 493,25 грн. - за холодну воду, яка використовується на потреби гарячого водопостачання та стоки, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про зняття показань з приладів обліку, розшифровками рахунків абонента, дебетово-інформаційними повідомленнями, довідками про надходження коштів.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно ст.13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", яким визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Пунктом 3.13 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 року №190, виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Постачання гарячої води регулюється Законом України "Про теплопостачання", за яким теплогенеруюча або теплопостачальна організація укладає окремий договір купівлі-продажу теплової енергії з власником відповідного майна або юридичною особою, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договори на надання житлово- комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Згідно п.6.1 вказаних Правил виробник комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відшкодовує теплопостачальним організаціям витрати на експлуатацію насосних агрегатів у разі, якщо насосне обладнання для підкачування холодної води та регулятори тиску, встановлені в котельнях, ТП і прибудовах до них, які перебувають на балансі юридичних осіб, експлуатуються ними відповідно до умов договорів, укладених з виробником.

Як правильно було встановлено апеляційним господарським судом, позивач є виробником та постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а АЕК "Київенерго" - є виробником та постачальником послуг з опалення та підігріву питної води. Таким чином, споживання АЕК "Київенерго" послуги з водопостачання має здійснюватись на підставі договору з ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал". В матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження факту договірного врегулювання з відповідачем відповідних правовідносин.

Умовами укладеного між сторонами у справі договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05305/4-02 не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер, тобто предметом цього договору є забезпечення відповідача постачанням саме питної води, а не води, що використовується для виготовлення гарячої та холодної води.