ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 року Справа № 908/2552/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Швеця В.О. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Рогач Л.І.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.11.13у справі№ 908/2552/13 Господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж"доКомунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс - 2А" простягнення 10 518,06 грн.
Згідно з розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/180 від 12 лютого 2014 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Швеця В.О. (головуючого), Кравчука Г.А., Рогач Л.І.
за участю представників сторін від:
позивача: Дігтяренко В.С. (дов. від 10.01.14),
відповідача: Гетманенко Б.С. (дов. від 01.03.13).
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" звернулося з позовом до Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2а" про стягнення 10 518,06 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю збитків у вигляді недоотриманих доходів внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 34-2а від 22.09.05 про розподіл обов'язків і відповідальність за утримання та технічне обслуговування систем теплопостачання, постачання теплової енергії по даним мережам. При цьому позивач посилався на приписи статей 16, 22, 526, 623 Цивільного кодексу України, статей 147, 173, 193, 224, 225 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.09.13, ухваленим суддею Кутіщева-Арнет Н.С., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, місцевий суд виходив з доведеності матеріалами справи заподіяння відповідачем збитків у стягуваній сумі внаслідок несвоєчасного усунення останнім неполадок у роботі внутрішньобудинкових систем теплопостачання, з огляду на що позивач був змушений здійснити перерахунок вартості послуг, наданих мешканцям квартир на спірну суму за період з жовтня 2012 року до січня 2013 року. При цьому суд керувався приписами статей 16, 22, 526, 623 Цивільного кодексу України, статей 147, 173, 193, 224, 225 Господарського кодексу України.
Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Татенко В.М. - головуючий, Зубченко І.В., Марченко О.А., постановою від 27.11.13 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з недоведеності матеріалами справи здійснення перерахунку вартості послуг з теплопостачання та наявності збитків, завданих позивачу таким перерахунком. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 509, 526, 610, 623 Цивільного кодексу України, статей 142, 224 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про неврахування апеляційним судом того, що збитки позивача полягають у понесенні останнім витрат у вигляді зменшення плати за послуги з теплопостачання у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором. Водночас скаржник вказує на безпідставне неврахування апеляційним судом умов укладеного між сторонами договору. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 22, 526, 610, 623 Цивільного кодексу України, статей 147, 173, 193, 224, 225 Господарського кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом судового розгляду у даній справи є вимоги Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" до Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2а" про стягнення 10 518,06 грн. збитків у вигляді недоотриманих доходів. Підставою позову позивачем визначено неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору № 34-2а від 22.09.05 в частині утримання в належному технічному стані внутрішньобудинкових систем теплопостачання, внаслідок чого позивачем здійснений перерахунок мешканцям будинків оплати за опалення у період з жовтня 2012 року до січня 2013 року на спірну суму. Відтак, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності передбачених законодавством підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних позивачеві збитків. За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Приписами пункту 4 статті 611 вказаного Кодексу унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, умислу або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 1, 2 статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому розмір збитків має бути підтверджений документально. За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини. Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Повторно дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційним судом не встановлено факту заподіяння позивачу збитків у заявленій до стягнення сумі. При цьому апеляційним господарським судом встановлено, що надані позивачем на підтвердження своїх вимог реєстри з перерахунку оплати за опалення не підтверджують як факту здійснення такого перерахунку вартості наданих позивачем послуг з теплопостачання, так і збитків завданих позивачу цим перерахунком. Виходячи з того, що апеляційним судом установлено відсутність усіх складових елементів цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, висновок апеляційного суду про відмову у позові визнається правомірним. Доводи, викладені в касаційній скарзі, також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого апеляційним судом та стосуються оцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. З огляду на те, що порушень чи неправильного застосування апеляційним судом норм чинного законодавства не виявлено, і цього не спростовано скаржником, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.13 у справі № 908/2552/13 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Головуючий суддя: В. Швець
Судді: Г. Кравчук
Л. Рогач
Сервіси для юристів