ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2016 року Справа № 913/178/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Снабтехмонтаж"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.10.2015у справі№ 913/178/15 господарського суду Луганської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановичадоприватного підприємства "Снабтехмонтаж"простягнення 294 376,72 грн за участю представників сторін:
від позивача: Кісільова І.В., дов. від 31.12.2015
від відповідача: Грубник Д.Л., дов. від 05.01.2016
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановича звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Снабтехмонтаж" про стягнення 294 376,72 грн заборгованості за кредитним договором № 139/19/13-KL від 16.05.2013, з яких: 9 655,20 євро - заборгованість за кредитом, 1 947,43 євро - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами, 7 129,62 грн - пеня та 5 000,00 грн - штраф за неналежне виконання зобов'язань.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між ними кредитного договору № 139/19/13-KL від 16.05.2013 не виконав свої зобов'язання, а саме: не повернув у визначений договором строк всю суму отриманого від банку кредиту та не сплатив всіх процентів за користування кредитними коштами, а погашення кредиту та сплату відсотків здійснив лише частково, що, за твердженням позивача, є підставою для стягнення з відповідача, крім несплачених сум кредиту та процентів, також і неустойки за несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Рішенням господарського суду Луганської області від 08.07.2015 (суддя Вінніков С.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Снабтехмонтаж" на користь ПАТ "Златобанк" заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 9 655,20 євро, заборгованість за процентами в сумі 1 947,43 євро, пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 7 129,62 грн, штраф за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000,00 грн та в доход Державного бюджету України 5 887,53 грн судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд визнав доведеним факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, що, за висновком суду, є достатньою підставою для стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом та неустойки (пені та штрафу) за порушення строків сплати процентів у розмірах вказаних сум, визначених позивачем, які підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2015 (склад колегії суддів: Дучал Н.М., - головуючий, Агапов О.Л., Склярук О.І.) апеляційну скаргу ПП "Снабтехмонтаж" задоволено частково. Рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 7 129,62 грн та штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000,00 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про стягнення сум пені та штрафу. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015 залишено без змін.
Стягнуто з ПП "Снабтехмонтаж" в доход Державного бюджету України 5 644,94 грн судового збору та з ПАТ "Златобанк" на користь ПП "Снабтехмонтаж" 2 822,47 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим господарським судом про те, що факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором є доведеним, однак, дійшов висновку щодо відсутності підстав для нарахування відповідачу та стягнення з нього неустойки, оскільки згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПП "Снабтехмонтаж" є територія проведення антитерористичної операції, а нормами ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення АТО встановлена заборона на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами юридичним особам, які зареєстровані на території населених пунктів АТО.
В касаційній скарзі приватне підприємство "Снабтехмонтаж" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 16.05.2013 між публічним акціонерним товариством "Златобанк" (кредитодавець, позивач) та приватним підприємством "Снабтехмонтаж" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 139/19/13-KL (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим договором, - 500 000,00 євроцентів, а позичальник зобов'язався повернути кредит в повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, передбачені цим договором, та виконати інші умови кредитного договору.
Пунктом 1.4. кредитного договору визначено кінцеву дату повернення кредиту: не пізніше 18.04.2014 включно, яка додатковою угодою № 2 від 18.04.2014 до кредитного договору була подовжена сторонами до 17.04.2015.
Згідно з п. 1.5. кредитного договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у розмірі 10% річних. Додатковою угодою № 2 від 18.04.2014 процентна ставка збільшена до 11,5%.
Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 7.6. кредитного договору).
Відповідно до п.п. 3.4.2, 3.4.3. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту.
На виконання умов зазначеного кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в загальній сумі 500 000,00 євро відповідними траншами, про що свідчать наявні в матеріалах справи виписки по особовому рахунку ПП "Сантехмонтаж" з 16.05.2013 по 28.04.2015, відкритому в ПАТ "Златобанк".
Однак, відповідач повернув кредитні кошти лише частково, в сумі 490 344,80 євро, а також неповністю сплатив проценти за користування кредитними коштами, а з листопада 2014 року сплачував проценти з порушенням строку, визначеного кредитним договором, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 9 655,20 євро, заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 1 947,43 євро, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 7 129,62 грн та штрафу за неналежне виконання відповідачем, як позичальником, договірних зобов'язань в сумі 5 000,00 грн.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1.5. кредитного договору встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 10,0% річних, яка Додатковою угодою № 2 від 18.04.2014 до кредитного договору була збільшена до 11,5%..
Сервіси для юристів