Постанова ВГСУ від 13.01.2015 року у справі №912/1161/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року Справа № 912/1161/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючої Н.О. Волковицької, Л.І. Рогач за участю представників: позивачаСлєпуха О.С., дов. від 30.12.2014відповідачаОСОБА_5, дов. від 23.05.2014третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014у справі№ 912/1161/14 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Гідросила"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство фірма "Анатоль" проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Гідросила" звернулося до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою в АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 вивести з експлуатації та демонтувати за власний рахунок високовольтні кабельні лінії (КЛ-10 кВ), що знаходяться на даній земельній ділянці.

Позивач зазначив, що влаштовані на земельній ділянці кабельні лінії експлуатуються неналежно та порушують його право на використання земельної ділянки, зокрема, на здійснення її забудови, можливості розміщення та зберігання виготовленої продукції; порушене право на земельну ділянку підлягає захисту відповідно до приписів статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідач заперечив проти позову, вказавши, що він є власником будівель та мереж водопостачання та водовідведення, внутрішніх та зовнішніх мереж систем енергозабезпечення, приєднаних до підстанції позивача згідно з технічними умовами; позивач не надав належних доказів неналежного стану ліній електропостачання, спірна будівля належала до капітальних споруд та розташована на земельній ділянці відповідно до чинного законодавства; заявив про наявність підстав для припинення провадження у справі, оскільки даний спір стосується прав та обов'язків відповідача як фізичної особи, а відтак не підвідомчий господарським судам України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.06.2014 (суддя Балик В.М.) позов задоволено повністю; вирішено усунути перешкоди в користуванні належною Публічному акціонерному товариству "Гідросила" на праві власності земельною ділянкою в м. Кіровограді шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 в строк до 31.12.2014 вивести з експлуатації та демонтувати за власний рахунок кабельні лінії (КЛ-10кВ) до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності, що знаходяться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Кіровограді; стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (судді: Парусніков Ю.Б. - головуючий, Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про невідповідність висновків господарських судів матеріалам справи, відсутність доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, щодо наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення; натомість, суди не надали оцінки істотним обставинам, що мають значення для вирішення спору та наданим відповідачем доказам, не взяли до уваги Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджені постановою № 32 від 17.01.2013 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, порушили норми матеріального та процесуального права, приписи статті 76 Земельного кодексу України; поширили на спірні правовідносини статтю 98 Земельного кодексу України, надавши їй зворотної дії в часі та розглянули спір, непідвідомчий їм за суб'єктним складом, позаяк спірні кабельні лінії належать громадянину ОСОБА_6, у якого відсутні з позивачем господарські чи корпоративні правовідносини.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, зазначивши про законність та обґрунтованість судових рішень. Третя особа відзив на касаційну скаргу не надала; не скористалася правом на участь представників в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.12.2007 на підставі рішення Кіровоградської міської ради № 405 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" Відкритому акціонерному товариству "Гідросила", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Гідросила", продано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 280914,4 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1, для розміщення допоміжної промислової ділянки.

18.04.2008 територіальною громадою міста Кіровограда в особі міської ради (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Гідросила" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки згідно з пунктом 1.1. якого продавець за цим договором зобов'язується передати у власність покупцеві земельну ділянку площею 280914,4 кв.м, яка розташована на території Кіровоградської міської ради, в АДРЕСА_1 для розміщення допоміжної промислової ділянки відповідно до плану земельної ділянки. Договір підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за №1344. Згідно з пунктом 1.3 договору, право власності на земельну ділянку, яка є предметом цього договору, виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання Державного акта на право власності на землю за умови повної сплати її вартості. Пунктом 1.1.3 договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1344 визначено, що на земельній ділянці, яка є предметом цього договору, обтяження (сервітути) не встановлені (цей факт підтверджується висновком Управління земельних ресурсів у м. Кіровограді № 390 від 15.04.2008); згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 24.04.2007 № 1436 земельна ділянка вільна від обмежень та обтяжень, які б впливали на її вартість.

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу та після сплати за земельну ділянку, позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 424753 від 16.03.2009, відповідно до якого Відкрите (Публічне) акціонерне товариство "Гідросила" є власником земельної ділянки площею 280914,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, м. Кіровоград, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення допоміжної промислової ділянки. Вказаний державний акт зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020938700001.

Суди також встановили, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться високовольтна кабельна лінія КЛ-10 кВ, яка пролягає по естакаді інженерних мереж загальною довжиною понад 200 метрів, шириною - 3 метри, що підтверджується Звітом про інженерно-технічні дослідження будівельних конструкцій споруджень естакади інженерних мереж, складеним на замовлення позивача Черкаською філією державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" .

За даними Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" щодо інформації, на балансі якого підприємства знаходиться високовольтна кабельна лінія 10 кВ, на земельній ділянці позивача по АДРЕСА_1, високовольтні кабельні лінії (КЛ-10 кВ) Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" відсутні, а високовольтні лінії на земельній ділянці позивача знаходяться на балансі відповідача.

Ті обставини, що високовольтні кабельні лінії КЛ-10 кВ, які проходять через земельну ділянку за адресою м. Кіровоград, АДРЕСА_1, знаходяться на балансі відповідача, підтверджуються також договором № 3К від 31.07.2009 про постачання електричної енергії, відповідно до якого ВАТ "Кіровоградобленерго" (правонаступником є ПАТ "Кіровоградобленерго", постачальник) продає електричну енергію ФОП ОСОБА_6 (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною потужністю 435 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені в пунктах 6, 7 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Відповідно до пункту 9.4 договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 року; договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Відповідно до додатків № 3 та № 11 до договору, у яких зазначено схему електропостачання об'єкту та межі розподілу мереж, ПАТ "Кіровоградобленерго" здійснює електропостачання об'єкту споживача від джерел живлення постачальника: 1) ПС "Гідросила 150/10 кВ" 1С-10кВ ком. 43; 2) ПС "Гідросила 150/10кВ" 2С-10кВ ком. 35. За змістом листа ПАТ "Кіровоградобленерго" від 15.05.2014 станом на 15.05.2014 споживання електроенергії за договором № 3К не припинялось.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій вказали, що всупереч приписами статей 98-100 Земельного кодексу України, статті 395 Цивільного кодексу України відповідач не звертався до позивача про встановлення земельного сервітуту, що посвідчував би право відповідача на користування земельною ділянкою позивача шляхом прокладення високовольтної кабельної лінії КЛ-10 кВ, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують правомірність знаходження високовольтної кабельної лінії КЛ-10 кВ на земельній ділянці позивача, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, зокрема, частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України (в редакції станом на день розгляду справи) передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Також за приписами частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню; за статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим, звернення з негаторним позовом передбачено чинним законодавством для захисту управненої особи від дій сторони, які містять ознаки складу правопорушення, а спосіб захисту порушеного права повинен відповідати змісту виявленого порушення.

Розглядаючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що високовольтні кабельні лінії, які знаходяться на земельній ділянці позивача, порушують його права на землю, не надають можливості у повному обсязі реалізувати право власності на землю, зокрема право на розміщення та зберігання на цій земельній ділянці виготовленої продукції, право на забудову ділянки, а відповідач не вжив заходів для оформлення права користування чужою земельною ділянкою для надання йому можливості прокладання та експлуатації ліній електропередачі, та захистили визнане порушеним право шляхом позбавлення відповідача належного йому майна, що знаходиться на земельній ділянці позивача.

При цьому, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наводив доводи та посилався на докази правомірності розташування та прокладання спірних ліній електропередачі в межах правовідносин з приєднання належних відповідачу електроустановок до джерела енергопостачання (технічні умови, видані для приєднання електроустановок до джерел живлення постачальника, письмову згоду позивача на приєднання електроустановок до його джерел живлення) на момент прокладання відповідних ліній електропередачі.

Всупереч приписам статей 4-2, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди не надали оцінки доводам та доказам, наведеним відповідачем, не з'ясувавши, в чому саме полягає незаконність прокладання лінії електропередачі відповідно до законодавства на момент такого прокладання, наслідки зміни користувача електроустановок для правовідносин з приєднання до джерел живлення постачальника та, відповідно, ототожнивши право позивача на захист від незаконного розташування та прокладання спірних ліній електропередачі з експлуатацією належного відповідачу спорудженого майна без відповідного оформлення права на користування чужою земельною ділянкою.