ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2016 року Справа № 903/90/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Карабаня В.Я.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філіїна рішеннягосподарського суду Волинської області від 22.03.2016 р. (суддя Вороняк А.С.) та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 р. (судді: Гудак А.Г., Василишин А.Р., Філіпова Т.Р.) у справі№903/90/16 господарського суду Волинської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії доЛуцької міської ради провизнання права власності на майно за участю представників: від позивача Третяк М.О., довіреність №2267 від 28.12.2015 р.від відповідачане з'явились
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулось до господарського суду Волинської області з позовною заявою до Луцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно: дванадцятиканальну кабельну каналізацію електрозв'язку, яка розташована в місті Луцьку по маршруту проспект Соборності, 26 (кут Воїнів - Інтернаціоналістів), кінцева адреса: проспект Соборності, 20, протяжністю 349,5 метрів.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що позивач добросовісно, безперервно та відкрито володіє зазначеним майном з 1993 року.
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.03.2016 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 р., в позові відмовлено.
Місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновок про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне майно за набувальною давністю, оскільки останнім не вказано кому належало спірне майно, до того моменту як позивач почав здавати його в оренду.
Одночасно, за висновками господарських судів у даному випадку також не було дотримано порядку набуття права власності на безхазяйну річ.
Крім того, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи відсутні докази добросовісного, безперервного та відкритого володіння позивачем усім майном, про визнання права власності на яке заявлено позов.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням господарського суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована не правильним застосуванням попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.
Так, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не дослідили наданих позивачем доказів, які підтверджують добросовісність, відкритість та безперервність володіння Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" спірним майном, а, отже, не дослідили всі фактичні обставини справи.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2016 р. справу №903/90/16 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Малетич М.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Малетич М.М., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 12.12.2016 р.
У судове засідання 12.12.2016 р. з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом розгляду в межах даної судової справи є вимога про визнання права власності на майно за набувальною давністю, тобто, на підставі ст. 344 Цивільного кодексу України.
Позивач стверджує, що Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", як основний оператор надання послуг місцевого телефонного зв'язку, володіє дванадцятиканальною кабельною каналізацією по пр. Соборності у м. Луцьку і користується нею для забезпечення потреб територіальної громади міста.
З пояснень позивача господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що будівництво кабельної каналізації по пр. Соборності у м. Луцьку було здійснено в рамках генерального плану забудови району міста. Докази введення даного майна в експлуатацію та передачі на баланс позивача не збереглися.
Сервіси для юристів