Постанова ВГСУ від 12.10.2016 року у справі №917/86/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 917/86/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Полтавана постанову за заявою про Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Полтава розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 рокуу справі господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Полтавапростягнення 10 622 539, 15 грн.

за участю представників

позивача: Йосипишин Р.В.;

відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі за текстом - ПАТ "ДПЗК України") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.) про стягнення 10 622 539, 15 грн. за Договором поставки № МИК 298 К-С від 13.10.2014 року, з яких: 9 000 000, 10 грн. - сума попередньої оплати, 463 217, 49 грн. - пеня, 754 074, 98 грн. - штраф, 261 000 грн. - інфляційні втрати та 144 246, 58 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "ДПЗК України" 8 980 000 грн. попередньої оплати, 463 217, 49 грн. пені, 377 037, 49 грн. 7 % штрафу, 155 959, 39 грн. судового збору; в частині стягнення 20 000 грн. боргу припинено провадження у справі; в іншій частині позову - відмовлено.

25.04.2016 року господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 року.

26.04.2016 року до господарського суду Полтавської області надійшла заява ФОП ОСОБА_4 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 року в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, в якій відповідач просив суд надати йому розстрочку у виконанні рішення суду про стягнення 9 972 214, 36 грн. шляхом встановлення сплати щомісячного платежу на 20 місяців (із зазначенням суми на кожен місяць) згідно визначеного ним графіку.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.05.2016 року заяву ФОП ОСОБА_4 про надання розстрочки виконання рішення суду від 07.04.2016 року по справі № 917/86/16 задоволено: розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 року по справі № 917/86/16 зі сплати заборгованості в сумі 9 976 214, 37 грн. за наступним графіком: до 20 травня 2016 року - 24 000, 01 грн.; до 20 червня 2016 року - 20 000 грн.; до 20 липня 2016 року - 20 000 грн.; до 20 серпня 2016 року - 20 000 грн.; до 20 вересня 2016 року - 20 000 грн.; до 20 жовтня 2016 року - 1 630 369, 06 грн.; до 20 листопада 2016 року - 1 630 369, 06 грн.; до 20 грудня 2016 року - 1 630 369, 06 грн.; до 20 січня 2016 року - 10 000 грн.; до 20 лютого 2017 року - 10 000 грн.; до 20 березня 2017 року - 10 000 грн.; до 20 квітня 2017 року - 10 000 грн.; до 20 травня 2017 року - 10 000 грн.; до 20 червня 2017 року - 10 000 грн.; до 20 липня 2017 року - 10 000 грн.; до 20 серпня 2017 року - 10 000 грн.; до 20 вересня 2017 року - 10 000 грн.; до 20 жовтня 2017 року - 1 630 369, 06 грн.; до 20 листопада 2017 року - 1 630 369, 06 грн.; до 20 грудня 2017 року - 1 630 369, 06 грн.

Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач перебуває у тяжкому фінансовому стані і негайне виконання рішення може спричинити неплатоспроможність ФОП ОСОБА_4, що взагалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.05.2016 року у справі - скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.04.2016 року - відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що боржником не доведено обставин об'єктивної неможливості виконання рішення суду, які б могли бути підставою для надання розстрочки виконання рішення суду, а наведені боржником підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду у строк або роблять його неможливим у встановлений господарським судом спосіб.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.05.2016 року - залишити без змін.

ПАТ "ДПЗК України" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 року - без змін.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву ФОП ОСОБА_4 про надання розстрочки виконання рішення суду мотивовано тим, що останній знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки економічна ситуація в країні призвела до відсутності господарської діяльності та, як результат, не отримання доходу в першому кварталі 2016 року, в підтвердження чого надано суду податкові декларації з податку на додану вартість та довідки з банківських установ про відсутність коштів на розрахункових рахунках.

Крім того, відповідач посилався на те, що він є фізичною особою - підприємцем, основним видом господарської діяльності якого є оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин, що носить сезонний характер та вимагає значних витрат, які в основному припадають на весняно - літній період, а тому надходження коштів (прибутків), як правило, припадає на період вересень - листопад.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 роз'яснено, що підставою розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.