ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2016 року Справа № 915/198/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Миколаївна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 рокуу справі господарського суду Миколаївської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Миколаївдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная Стівідорінг Компані Лімітед", м. Миколаївза участюГенеральної прокуратури України, м. Київпроприпинення дії договору про встановлення сервітуту
за участю представників
прокуратури: Савицька О.В.,
позивача: Ревенко О.В.,
відповідача: Важеніна С.А.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі за текстом - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до товариства з обмеженою відповідальністю "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" (далі за текстом - ТОВ "Южная Стівідорінг Компані Лімітед") про розірвання Договору № А5-А про встановлення сервітуту від 10.07.2013 року на підставі ст. ст. 406, 525, 526, 530, 651, 652 Цивільного кодексу України у зв'язку з припиненням обставин, які були підставами для встановлення сервітуту.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2016 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року у позові відмовлено повністю.
Вищезазначені судові акти мотивовані недоведеністю позивачем підстав для розірвання Договору сервітуту, оскільки зміни в законодавстві, в тому числі й прийняття підзаконного акту Кабінетом Міністрів України від 07.07.2015 року № 483 та розпорядження № 1331-р від 14.12.2015 року, не є припиненням обставин, які були підставою для встановлення сервітуту на причал та причальну інфраструктуру; також, позивачем не було доведено наявності одночасного існування всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 22.04.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року і прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити.
ТОВ "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача просили касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 22.04.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, 10.07.2013 року ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (володілець) ТОВ "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" (користувач) укладено Договір № А5-А про встановлення сервітуту (далі за текстом - Договір сервітуту), згідно з преамбулою якого сторони уклади цей Договір у зв'язку з необхідністю виконання користувачем комплексу робіт і послуг, пов'язаних з перевалкою вантажів (навантажувально-розвантажувальних робіт) через причал № 10 та з використанням причальної інфраструктури (залізничні колії та підкранові колії), а також забезпечення володільцем можливості користування користувачем вказаними причалами та причальною інфраструктурою.
Відповідно до п. 1.1 Договору сервітуту сервітут встановлюється щодо користування причалом та причальною інфраструктурою, які розташовані за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23.
Згідно з п. 3.1 Договору сервітуту видом права сервітуту є право користування майном (причалом та причальною інфраструктурою) згідно з Планом-схемою причалу № 10 та причальної інфраструктури (Додаток № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору), наступною довжиною:
- причал № 10 (інв. № 1031037) - 208,0 м.п., технологічна ширина 14,5 м.п.;
- залізничні колії № 33, 36 (інв. № № 1031081, 1031082) - 416,00 м.п.;
- підкранові колії (інв. № 1031066) - 208,0 м.п. у дві нитки.
В п. 3.2 Договору сервітуту сторони погодили, що сервітут полягає у можливості вільного та безперешкодного користування користувачем причалом та причальною інфраструктурою, визначених вище у п. 3.1 даного Договору.
За змістом п. 4.2 Договору сервітуту сервітут є строковим та оплатним.
Відповідно до п. 4.4 Договору сервітуту сервітут встановлений за даним Договором є речовим правом користувача, має абсолютний характер і підлягає захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб відповідно до діючого законодавства України.
Згідно з п. 14.1 Договору сервітуту він набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє протягом 10 (десяти) років з набуття чинності. У випадку якщо користувач не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору не повідомив володільця про наміри припинити його дію, Договір вважається автоматично пролонгований на 10 (десять) років на тих самих умовах.
В п. п. 14.4, 14.5 Договору сервітуту сторони погодили, що одностороння відмова від виконання даного Договору (розірвання даного Договору) не допускаються. Цей Договір може бути припинений за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної Додаткової угоди до Договору, підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками. Цей Договір вважається припиненим з дати набуття чинності відповідної Додаткової угоди.
Відповідно до п. 14.6 Договору цей Договір припиняється також у разі припинення сервітуту у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також у випадку передання об'єкта сервітуту користувачу в оренду.
Сервіси для юристів