ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2015 року Справа № 920/1991/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Кочерової Н.І.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 червня 2015 року у справі № 920/1991/14 Господарського суду міста Києва за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Думівське", Сумська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м. Київ, про визнання угоди недійсною,
за участю представників сторін:
позивача - Афанасієв Р.В. (дов. б/н від 20.05.15);
відповідача - Колібаба А.Е., Сицько А.А. (дов. № 2015/105 від 3.06.15),
в с т а н о в и в:
У грудні 2014 року позивач СТОВ "Думівське" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "АТ Каргілл" про визнання угоди недійсною.
Вказував, що 18.11.14 між ним (постачальником) та ТОВ "АТ Каргілл" (покупцем) був укладений договір поставки № 74887, згідно якого він зобов'язався передати покупцю у власність кукурудзу врожаю 2014 року в кількості 3 771 тон. за ціною 2 480 грн. за 1 тону на загальну суму 9 350 080 грн., а покупець - прийняти товар та здійснити його оплату на умовах та в строки, що визначені договором.
19.11.14 СТОВ "Думівське" склав тристоронній акт приймання-передачі товару № 00000000045, а ТОВ "ТД "Альянс-Медіа" вніс відповідні зміни в реєстрі складських документі на зерно прийняте на зберігання.
19.11.14 СТОВ "Думівське" надіслав ТОВ "АТ Каргілл" рахунок № 76 на сплату 9 353 183,81 грн., з урахуванням ПДВ, в т.ч. 6 285 744,24 грн. за зерно кукурудзи в кількості 3 771,439 тон та 1 508 575,60 грн., як доплата за якість, обумовлена договором, за реквізитами: код 23641279, р/р 26008500052150 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", код банку 300614.
Зазначав, що йому стало відомо про те, що 21.11.14 відповідач сплатив кошти за поставлений товар не на підставі рахунку СТОВ "Думівське" № 76 від 19.11.14 за зазначеними в ньому реквізитами, а використовуючи фіктивний рахунок № 260058903001, відкритий на ім'я СТОВ "Думівське" у Філії "ПРУ"АТ"Б"Фінанси та Кредит в м. Полтава.
28.11.14 ТОВ "АТ Каргілл" повідомив СТОВ "Думівське" про те, що договір № 74887 від 18.11.14, в наявній у постачальника редакції, покупцем не укладався, від його імені без його згоди діяли треті особи, які не бажали настання реальних правових наслідків для сторін договору. Між сторонами укладався договір поставки в іншій редакції та на інших умовах, який не підписувався постачальником.
Посилаючись на ту обставину, що договір поставки № 74887 від 18.11.14 укладений СТОВ "Думівське" під впливом помилки щодо природи правочину, а договір поставки в редакції відповідача позивачем не підписувався, позивач просив визнати недійсним договір поставки № 74887 від 18.11.14.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 лютого 2015 року (суддя Яковенко А.В.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване посиланнями на те, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено виконання ним своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару, тому правові підстави до визнання договору поставки недійсним відсутні.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 червня 2015 року (колегія суддів у складі: Зубець Л.П. - головуючий, Мартюк А.І., Іоннікової І.А.) рішення залишено без змін.
Постанова обґрунтована посиланнями на те, що договір поставки № 74887 від 18.11.14 є неукладеним, тому не може бути визнаний недійсним.
У касаційній скарзі ТОВ "АТ Каргілл", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України та ст.ст. 101, 103, 104 ГПК України, просить змінити постанову суду апеляційної інстанції шляхом виключення з її мотивувальної частини висновків про те, що спірний договір є неукладеним, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на договір поставки № 74887 від 18.11.14 (т. 1, а.с. 32-33), проте розглядаючи даний спір, суди надавали правову оцінку договору поставки № CVP 74887 від 18.11.14 (т. 1, а.с. 49), наданій відповідачем. Надані сторонами договори мають різну редакції, зокрема, щодо кількості, якості, вартості та порядку розрахунку.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено виконання ним своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару, тому правові підстави до визнання договору поставки недійсним відсутні.
Переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявні різні примірники договору поставки від 18.11.14, укладеного між сторонами щодо поставки одного й того самого товару (зерно кукурудзи), які мають різну загальну кількість товару (п. 2.1 договорів), різні умови щодо якості товару по ДСТУ 4521:2006 (п. 2.2 договорів), різну ціну товару за 1 тону і загальну вартість товару (п.п. 3.1, 3.2 договорів), різний момент переходу права власності на товар (п. 4.2 договорів), різний порядок розрахунків (п. 5. 1 договорів), тощо.
Сервіси для юристів