ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 року Справа № 14/5026/1420/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській областіна постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року господарського суду Черкаської області від 22.05.2014 року (в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн.)у справі господарського суду № 14/5026/1420/2012 Черкаської областіза заявою ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс"до ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс"про визнання банкрутомліквідаторНосань Н.С.за участю арбітражного керуючого Назаренка С.А. та ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" - арбітражного керуючого Носань Н.С.,
В С Т А Н О В И В :
ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.09.2012 року за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1 - 3).
Постановою господарського суду Черкаської області від 07.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Назаренка С.А. (том 1, а.с. 154 - 157).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.10.2013 року, поряд з іншим, припинено достроково повноваження арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну (том 1, а.с. 230 - 232).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.10.2013 року затверджено встановлений комітетом кредиторів згідно з протоколом №1 від 24.09.2013 року розмір оплати послуг арбітражного керуючого Назаренка С.А. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Назаренка С.А. у зв'язку з виконанням ним повноважень ліквідатора банкрута в період з 07.11.2012 року по 24.09.2013 року на суму 47 870, 62 грн. (том 1, а.с. 233 - 234).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.11.2013 року строк ліквідаційної процедури боржника та повноважень ліквідатора банкрута продовжено до 07.02.2014 року (том 1, а.с. 253 - 254).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 року затверджено погоджений комітетом кредиторів згідно з протоколом №3 від 07.02.2014 року звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Носань Н.С. за період з 22.10.2013 року по 31.01.2014 року на суму 9 381, 22 грн. (том 2, а.с. 24 - 25).
29.04.2014 року арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулася до суду з клопотанням за вих. №02-09/192 від 28.04.2014 року, з врахуванням доповнення за вих. №02-09/217 від 21.05.2014 року, в якому, поряд з іншим, просить затвердити звіт ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" за весь період проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт про оплату її послуг за здійснення повноважень ліквідатора банкрута з дня її призначення ліквідатором у даній справі та відшкодування понесених нею витрат в ході ліквідаційної процедури в період з 01.02.2014 року по 28.04.2014 року на загальну суму 8 661, 80 грн. (том 2, а.с. 26 - 77, 88 - 90).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.05.2014 року (суддя Хабазня Ю.А.) затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. за період з 01.02.2014 року по 28.04.2014 року на загальну суму 8 661, 80 грн.; затверджено звіт ліквідатора банкрута №02-09/192 від 28.04.2014 року про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 28.04.2014 року; ліквідовано ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" як юридичну особу; зобов'язано ліквідатора забезпечити збереження документів банкрута і, за погодженням з архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання, здати для знищення печатку банкрута, подати державному реєстратору необхідні документи, передбачені статтею 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", інформувати суд про виконання цього пункту; скасовано арешт на майно боржника, накладений ухвалою суду від 24.09.2012 року; зобов'язано ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та сплатити на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн.; провадження у справі припинено (том 2, а.с. 102 - 107).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражних керуючих Назаренка С.А. та Носань Н.С. відповідно 47 870, 62 грн. та 18 043, 02 грн., ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - скаржник) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в оскаржуваній частині, з огляду на неповноту дослідження судом обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що арбітражний керуючий Назаренко С.А. самоусунувся від виконання обов'язків ліквідатора банкрута у зв'язку із значною завантаженістю в інших справах, при цьому, в ході здійснення ліквідаційної процедури не вжив активних дій щодо виявлення майна банкрута. Також податкова інспекція зазначила про те, що з рішення комітету кредиторів боржника, оформленого протоколом №5 від 20.05.2014 року, вбачається, що комітетом кредиторів відмовлено у задоволенні пропозиції арбітражного керуючого Носань Н.С. щодо здійснення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора у даній справі за рахунок податкової інспекції, яка є єдиним кредитором банкрута, та зазначено про обов'язок ліквідатора самостійно розшукувати майно банкрута та здійснювати оплату своїх послуг за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна банкрута чи стягнення його дебіторської заборгованості.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Сотнікова С.В., суддів: Остапенка О.М., Разіної Т.І.) апеляційну скаргу ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.05.2014 року в оскаржуваній частині - без змін (том 2, а.с. 151 - 155).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в частині зобов'язання ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області сплатити на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 47 870, 62 грн. та на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 18 043, 02 грн., аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 31 Закону про банкрутство та невстановленням обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначив про необґрунтованість висновків судів про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражних керуючих Назаренка С.А. та арбітражного керуючого Носань Н.С. за час виконання ними повноважень ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Оріон Гласс" з огляду на те, що внаслідок вжиття ліквідаторами недостатніх заходів щодо виявлення активів банкрута, які можна було б спрямувати на погашення кредиторських вимог податкової інспекції, як єдиного кредитора у справі, а також на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідаторів, на податкову інспекцію, яка не отримала задоволення своїх кредиторських вимог за результатами ліквідації підприємства-боржника в процедурі банкрутства, судами покладено обов'язок щодо оплати послуг та відшкодування витрат ліквідаторів у даній справі на загальну суму 65 913, 64 грн. (47 870, 62 грн. + 18 043, 02 грн.).
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2014 року в оскаржуваній частині на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши арбітражного керуючого Носань Н.С. та арбітражного керуючого Назаренка С.А., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з абзацом 4 частини 4 статті 31 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Отже, надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
При цьому, законодавством про банкрутство не передбачено особливої процедури затвердження оплати послуг ліквідатора у провадженні, яке здійснюється з особливостями відповідно до статті 51 Закону про банкрутство, тому призначення ліквідатора, визначення йому розміру оплати праці повинно здійснюватися з дотриманням загальних положень статті 31 Закону про банкрутство та не суперечити особливостям провадження, визначеним статтею 51 цього Закону.
Частиною 14 статті 31 Закону про банкрутство передбачено, що розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але в розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 12 статті 31 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
При цьому, статтею 31 Закону про банкрутство визначено порядок розподілу коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для задоволення вимог кредиторів, зокрема, законодавцем передбачено, що у першу чергу, поряд з іншими, задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Разом з тим, порушення справи про банкрутство в порядку статті 51 Закону про банкрутство має свої особливості - воно ініціюється самим боржником (його ліквідаційною комісією), який в ході провадження процедури самоліквідації дійшов висновку про наявність неплатоспроможності боржника та з метою уникнення солідарної відповідальності власника майна боржника, його керівника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) відповідно до частин 5-6 статті 51 цього Закону, зобов'язаний звернутися про порушення справи про власне банкрутство. Отже, в такому випадку власник боржника (його орган управління, ліквідаційна комісія), як сторона у справі про банкрутство та ініціатор процедури банкрутства, повинні бути готові понести певні витрати, пов'язані з здійсненням ініційованої ними процедури у випадку повної відсутності активів у боржника. У випадку відмови в оплаті коштів призначеному судом ліквідатору за виконану ним роботу в ході ліквідаційної процедури, які є вимогами першої черги задоволення, ліквідатор вправі звернутися про стягнення таких коштів з особи (засновника, власника, голови ліквідаційної комісії боржника), які відповідно до частин 5-6 статті 51 Закону про банкрутство несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника. Зобов'язання з оплати послуг ліквідатора в ході процедури у справі про банкрутство виникають в силу закону - статей 31, 31 Закону про банкрутство.
Відповідно до частини 16 статті 31 Закону про банкрутство, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сервіси для юристів