ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 року Справа № 10/Б-711
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Короткевича О.Є., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:
ліквідатора - арбітражного керуючого Окряка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ліквідатора Державного підприємства "Ягільницький кінний
завод" арбітражного керуючого Окряка А.В.
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2014
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.12.2013
у справі № 10/Б-711 господарського суду Львівської області
за заявою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ
соціального розвитку "Укрсоцбанк"
до Державного підприємства "Ягільницький кінний завод"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2013 (суддя Андрусик Н.О.) заяву Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі № 13789/04 від 21.10.2013 задоволено. Визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області відносно Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" в сумі 118141,43 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та включено їх до реєстру вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора - четверта.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 (колегія суддів у складі Желік М.Б. - головуючий, Костів Т.С., Кузь В.Л.) ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2013 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що положення чинного законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є спеціальними відносно приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при визначенні порядку нарахування та сплати підприємством-боржником заборгованості з фактичних витрат органів Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умова, і ним не передбачається припинення нарахування такої заборгованості у зв'язку з введенням щодо підприємства ліквідаційної процедури.
В касаційній сказі ліквідатор Державного підприємства "Ягільницький кінний завод" арбітражний керуючий Окряк А.В. просить скасувати вищевказані постанову суду апеляційної інстанції від 29.01.2014 та ухвалу суду першої інстанції від 24.12.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні поточних вимог УПФУ в Чортківському районі в розмірі 118141,43 грн. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм процесуального і матеріального права, а саме ст.ст. 1, 12, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.
Заслухавши суддю - доповідача Куровського С.В., пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.01.2006 порушено провадження у справі № 10/Б-7П про банкрутство ДП "Ягільницький кінний завод".
Постановою господарського суду Тернопільської області від 18.08.2011 ДП "Ягільницький кінний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.
Предметом розгляду цієї справи є визнання поточних кредиторських вимог УПФУ ліквідатором ДП "Ягільницький кінний завод" і включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Ст. 1 Закону визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
До конкурсних кредиторів належать також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.
Сервіси для юристів