Постанова ВГСУ від 12.07.2016 року у справі №914/2170/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Справа № 914/2170/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Козир Т.П., Акулової Н.В.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 02.12.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2016у справі№ 914/2170/15господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галнафтоінвест"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4простягнення 4 154 285 грн. 81 коп.за участю представника від позивача: Бондар Е.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.06.2016 у справі №914/2170/15 касаційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Козир Т.П, Акулова Н.В. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.06.2016.

1. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

01.10.2012 між ПАТ "Укргазпромбанк" як кредитодавцем та ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" як позичальником укладено договір банківського кредиту №55-КЛ/12-Л2. На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 4 950 000 грн.

30.09.2014 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору банківського кредиту, якою встановлено ліміт заборгованості за кредитною лінією у розмірі 4 100 000 грн., змінено строк користування кредитом до 29.09.2015 та процентну ставку за користування кредитом - 26% річних.

Відповідно до п.3.2.12 договору кредиту позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії за договором, незалежно від настання строку виконання зобов`язання, зокрема, у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов`язання за цим договором або за будь-яким іншим договором, укладеним з кредитодавцем, погіршення фінансового стану позичальника, наявності інших обставин, що можуть призвести до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплати процентів за користування кредитом виконував не належним чином, в зв`язку з чим 18.05.2015 банк звернувся до позичальника із письмовою вимогою про повернення в тридцятиденний строк простроченої суми кредиту та відсотків. Ця вимога залишена без відповіді та задоволення.

06.05.2009 між банком та ОСОБА_4 як клієнтом укладено договір банківського рахунку №10326, згідно якого клієнту відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 у національній та іноземній валютах для розрахунків при здійсненні поточних операцій, визначених законодавством України.

ОСОБА_4 неодноразово звертався до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявами про продаж іноземної валюти, однак заяви банком не виконувалися.

11.03.2015 між ОСОБА_4 як первісним кредитором та ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" як новим кредитором укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" за плату право вимоги до банку, належне йому по договору №10326 банківського рахунку від 06.05.2009.

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги новий кредитор набуває права вимагати від банку як боржника виконання зобов`язань по договору банківського рахунку №10326 від 06.05.2009 на суму 180844,90 доларів США.

17.03.2015 ОСОБА_4 повідомив ПАТ "Укргазпромбанк" про укладення 11.03.2015 договору відступлення права вимоги.

26.03.2015 ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" звернулося до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.

У вказаній заяві відповідач, пославшись на п.4.4.2 договору банківського кредиту №55-КЛ/12-Л2 від 01.10.2012 та укладений 11.03.2015 між відповідачем та третьою особою договір відступлення права вимоги, просив у відповідності до ст.601 ЦК України зарахувати зобов`язання ПАТ "Укргазпромбанк" по договору банківського рахунку №10326 від 06.05.2006 у сумі 180 944,90 доларів США, що по курсу НБУ на момент звернення становить 4 250 001,76 грн., в рахунок погашення кредитних зобов`язань відповідача по договору банківського кредиту №55-КЛ/12-Л2 від 01.10.2012 в сумі 3 800000 грн. по кредиту та в сумі 67 884,94 грн. по відсотках.

Цю заяву отримано банком 26.03.2015.

2. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "Укргазпромбанк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" (найменування змінено на ТОВ "Омега Трейд Груп") про стягнення 4 154 285, 81грн., з яких: 3 800 000 грн. заборгованості за договором банківського кредиту №55-КЛ/12-Л2 від 01.10.2012, 308 794,51 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 45 491,30 грн. пені.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором банківського кредиту №55-КЛ/12-Л2 від 01.10.2012, у зв`язку з чим банк отримав право вимагати дострокового повернення суми кредиту та відсотків.

Банк вказує про неможливість зарахувати зустрічні однорідні вимоги у цьому випадку, оскільки станом на 26.03.2015 строк виконання зобов`язань за договором банківського рахунку № 10326 від 06.05.2009 не настав. ОСОБА_4 не надав банку доручення клієнта у формі належно оформленого розрахункового документа, який би свідчив, про те, що ним пред`явлено вимогу.

3. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2015 у справі №914/2170/15 (головуючий суддя - Мазовіта А.Б., судді Сухович Ю.О., Петрашко М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 (судді: Кравчук Н.М. - головуючий, Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.), позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Компанія "Галнафтоінвест" на користь ПАТ "Укргазпромбанк" 67,87 грн. пені. В решті позовних вимог відмовлено.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені, суд дійшов висновку, що до задоволення підлягає стягнення пені в розмірі 67,87 грн. за прострочення сплати нарахованих процентів за період з 08.01.2015 по 08.01.2015, а в решті відмовив з огляду на те, що у період з 07.04.2015 по 22.06.2015 у відповідача не було простроченої заборгованості по кредиту і процентах у зв`язку із повним виконанням відповідачем 26.03.2015 своїх зобов`язань перед банком шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що ні статтею 515 ЦК України, ні главою 72 ЦК України, ні Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ні умовами договору банківського рахунку №10326 від 06.05.2009 не передбачено заборони на відступлення права вимоги у зобов`язанні, яке виникло з договору банківського рахунку та не вказано на необхідність погодження із боржником заміни кредитора.

Посилання позивача на те, що зобов`язання, які виникли з договору №10326 банківського рахунку від 06.05.2009, нерозривно пов`язані з особою власника рахунку, є безпідставними, оскільки банк зобов`язаний зараховувати кошти на рахунок, виконувати розпорядження щодо переказу чи видачі коштів, тобто, вказані зобов`язання мають майново-грошовий характер. Процедура ідентифікації власника рахунку є технічною процедурою та не змінює у зобов`язанні, яке виникло між сторонами, майново-грошового характеру.