ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2016 року Справа № 922/6199/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно,касаційну скаргуКооперативу автогаражів "Харків"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.03.16 у справі№922/6199/15 Господарського суду Харківської області за позовом до Харківської міської ради Кооперативу автогаражів "Харків"провнесення змін до договору оренди землі
Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Кооперативу автогаражів "Харків" про внесення змін до договору оренди землі від 26.12.06, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього в редакції, викладеній в позовній заяві. Позивач вказував на невідповідність розміру орендної плати за земельну ділянку, визначену спірним договором, вимогам законодавства. Позов обґрунтований приписами статей 12, 93, 125, 126, 189 Земельного кодексу України, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України, статей 179, 188, 193 Господарського кодексу України, статей 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.16 (суддя Яризько В.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.14 у справі № 922/3724/14 (що набрало законної сили) вже були внесені зміни до спірного договору оренди; що позивачем у позовній заяві необґрунтовано підстав для повторного внесення змін до такого договору оренди землі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.16 (судді: Тихий П.В., Гетьман Р.А., Россолов В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано. Позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 26.12.06, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору та викладено її редакцію. В частині позовних вимог про внесення змін у пункт 2 договору оренди (щодо зазначення кадастрового номеру земельної ділянки) провадження у справі припинено на підставі приписів пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач правомірно вимагає від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, оскільки законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого договором. Припиняючи провадження у справі в частини внесення змін у пункт 2 спірного договору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що є рішення господарського суду Харківської області від 03.11.14 у справі № 922/3724/14 (що набрало законної сили), яким вже вирішений спір щодо внесення змін у спірний договір оренди землі стосовно зазначення кадастрового номеру земельної ділянки.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Кооператив автогаражів "Харків", який просить постанову у справі скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 120, пункту "е" статті 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі", пункту 29 Порядку оформлення договорів землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.12 №960/12. Він не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для внесення змін у спірний договір щодо розміру орендної плати. Скаржник наголошує на тому, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити в односторонньому порядку в них зміни, які погіршують становище інших учасників відносин. Кооператив вважає, що плата за землю повинна перераховуватися власниками гаражів.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.
Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.12.06, на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.05 №257/05, між Харківською міською радою - орендодавцем та Кооперативом автогаражів "Харків" - орендарем був укладений договір оренди землі. За умовами цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, площею 2,7557 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 94. На вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - колективні гаражі. Згідно з пунктом 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку становить 122,96 грн. в місяць. Цей договір був зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 13.03.07 за №440767100017. Рішенням Харківської міської ради від 03.07.13 №1209/13 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13. Згідно з пунктом 1.1 цього рішення визначено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у розмірі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння та облаштування території міста станом на 01.01.13 і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством. Пунктом 2 рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.13 застосовується з 01.01.14. Рішенням Харківської міської ради від 25.09.13 №1269/13 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.13" вводиться в дію з 01.01.14. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства. Рішенням Харківської міської ради від 29.12.12 №960/12 був затверджений Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі. Апеляційним господарським судом в процесі розгляду спору було установлено, що у спірний договір оренди землі вносилися зміни (рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.14 у справі №922/3724/14), а саме, були змінені пункти 5, 9, 13, 14 договору та доповнено його пункти 2 і 28. Згідно з пунктом 2 спірного договору (зі змінами) кадастровий номер земельної ділянки - 6310136900:06:010:0009. Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №2 від 14.11.13 становить 10608067 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Згідно з положеннями пункту 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1140/14 від 09.12.13 на рік становить 0,09% від її нормативної грошової оцінки і складає 9547,26 грн. або в місяць - 795,61 грн. Згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, зазначених законодавством; в) зміни нормативної грошової оцінки; г) внаслідок інфляції - щорічно; д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; е) в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до підпункту "д" пункту 28 договору у разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції. Апеляційний господарський суд в процесі розгляду спору установив, що рішенням Харківської міської ради від 23.04.14 №1567/14 були внесені зміни в пункти 3.3, 4.1 Положення №41/8 від 27.02.08 "Про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові" та установлено нові ставки орендної плати за земельні ділянки, до яких увійшла і спірна земельна ділянка відповідача. Так, згідно з пунктом 3.3 вказаного Положення (зі змінами) передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки і перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; в пункті 4.1 Положення замінено по тексту "0,09%" на "3%". Суд апеляційної інстанції установив, що зазначене рішення прийняте у відповідності до приписів статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", статті 288 Податкового кодексу України та воно є чинним. В процесі розгляду спору апеляційний господарський суд також установив, що зміни до спірного договору оренди землі в частині приведення розміру орендної плати у відповідності до вимог податкового і земельного законодавства сторонами внесені не були. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Харківської міської ради заявлена до Кооперативу автогаражів "Харків" про внесення змін до договору оренди землі від 26.12.06 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції позивача. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У відповідності до приписів статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Питання регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належить до виключної компетенції міської ради (пункти 34, 35 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"). Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. За приписами статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати. Як вже зазначалося, і це установив суд апеляційної інстанції, спірний договір у відповідність до вимог до наведеного податкового законодавства сторонами приведений не був; згода на внесення змін до договору відповідачем надана не була. Враховуючи те, що нормами законодавства, як і умовами спірного договору, передбачена можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, та зважаючи на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 27.12.10 у справі №27/15-10, від 23.05.11 у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.11 у справі №41/81пд, від 20.11.12 у справі №28/5005/640/2012. Суд апеляційної інстанції дослідив умови змін, запропонованих позивачем до внесення, та розмір орендної плати і визнав їх такими, що відповідають вимогам земельного та податкового законодавства (щодо визначення розміру орендної плати за землю). Судом було враховано, що рішення ради щодо зміни розміру орендної плати, в тому числі, і за спірну земельну ділянку, прийняте на підставі та у відповідності до приписів статті 288 Податкового кодексу України; воно є чинним та підлягає виконанню. Враховуючи наведені приписи законодавства щодо можливості внесення змін до договору оренди землі та обставини установлені апеляційним господарським судом, висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення позову визнається правомірним. Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки вони не спростовують установленого апеляційним господарським судом; приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, судом до встановлених обставин застосовані вірно.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.
В частині припинення провадження у справі постанова скаржником не оскаржена, а тому колегією суддів не переглядалася.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.16 у справі №922/6199/15 залишити без змін.
Касаційну скаргу Кооперативу автогаражів "Харків" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Гоголь
Судді Т. Добролюбова
А.Полянський
Сервіси для юристів