Постанова ВГСУ від 12.05.2016 року у справі №910/28598/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 910/28598/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.03.2016у справі № 910/28598/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бетта"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна"простягнення 85 220,31 грн,

за участю представників

від позивача: Савельєва А.О.;

від позивача: Малиновська В.А.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 у справі № 910/28598/15 (суддя - Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 (головуючий суддя - Власов Ю.Л., судді: Хрипун О.О., Корсакова Г.В.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" заборгованість у розмірі 81 645,79 грн основного боргу, 228,16 грн 3% річних, 3 346,36 грн пені.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 910/28598/15 та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга мотивована порушенням та незастосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 555 - 559 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судове засідання з'явився представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (Практікер) було укладено договір поставки № 3748, за умовами п. 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність Практікер, а Практікер приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Практікер та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору (Додаток № 2 "Бланк замовлення"), на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.8 договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару буде вважатися виконаним, якщо постачальник поставив товари до ТЦ, зазначеного у замовленні, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, що передбачені законодавством, або процедурі, що встановлена законом, умовам замовлення Практікер та цьому договору (п. 2.8.1 договору); надав Практікер товарну та податкову накладні, в яких ціни повністю співпадають з цінами у затвердженій сторонами специфікацій, а кількість товару співпадає з фактичною кількістю товару в підписаний сторонами транспортній накладній (п. 2.8.2 договору).

Відповідно до п. 2.9 договору товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному ТЦ, куди товари поставляються, на підставі транспортних накладних та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів.

Пунктом 3.6 договору (в редакції протоколу погодження розбіжностей від 29.09.2014) сторони погодили, що у випадку порушення Практікером строків оплати поставленого товару, останній зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невчасно оплаченого товару за кожний день зволікання, а також постачальник має право припинити виконання замовлень Практікер на поставку товару до повного погашення заборгованості Практікер перед постачальником за поставлений товар.

Згідно з п. 5.2 договору Практікер здійснює вчасний розрахунок за поставлені товари. Оплата виконується в платіжні дні Практікер (робочі дні - вівторок і четвер), на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, шляхом банківського переказу, на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах до цього договору протягом 45 календарних днів та визначається залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за цим договором, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Господарськими судом апеляційної інстанції також встановлено, що 24.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетта" (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (Практікер) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (новий покупець) була укладена додаткова угода № 1 до договору № 3748 від 29.09.2014, за умовами п. 1 якої враховуючи положення статті 520 ЦК України та інших чинних на момент підписання цієї угоди норм законодавства України, сторони, з метою врегулювання відносин, які між ними склались, вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні за договором № 3748 від 29.09.2014 (надалі "договір"), таким чином, всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією угодою, за вказаним договором переходять від Практікер до нового покупця за договором № 3748 від 29.09.2014, починаючи з 24 березня 2015 року.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 поставки товарів постачальником, з моменту укладання цієї угоди, якщо про інше сторони не погодились окремо, здійснюються за замовленнями нового покупця та на користь нового покупця в порядку та на умовах, визначених договором.

На виконання вказаного договору ТОВ "Бетта" був поставлений ТОВ "Практікер Україна" та ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" товар.

Частину поставленого ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" товару останній повернув постачальнику згідно з накладними на повернення товару, а саме: № 155 від 08.09.2015 на суму 30 778,81 грн, № 156 від 08.09.2015 на суму 4 868,85 грн, № 158 від 15.09.2015 на суму 11 001,74 грн, № 160 від 18.09.2015 на суму 12 031,24 грн.

Крім того, ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" було здійснено часткову оплату отриманого за договором поставки № 3748 від 29.09.2014 товару на суму 139 793,05 грн, що підтверджується виписками банку за рахунками.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2015 року, який підписано та скріплено печатками сторін, заборгованість ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" перед ТОВ "Бетта" станом на 30.09.2015 складає 81 645,79 грн.

16.10.2015 ТОВ "Бетта" направив на адресу ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" грошову вимогу на суму 81 645,79 грн, яку останній залишив без задоволення.

У зв'язку з зазначеним, ТОВ "Бетта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" про стягнення з останнього на користь ТОВ "Бетта" суму основного боргу в розмірі 81 645,79 грн, 3% річних в розмірі 228,16 грн, пені в розмірі 3 346,36 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що уклавши додаткову угоду № 1 від 24.03.2015 сторони змінили сторону у договорі № 3748 від 29.09.2014 та обумовили передачу всіх прав та обов'язків за вказаним договором від ТОВ "Практікер Україна" до відповідача. При цьому, відповідачем в порушення взятих на себе за договором № 3748 від 29.09.2014 зобов'язань не було оплачено у повному обсязі поставлений йому товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 81 645,79 грн., зі сплати якої ним допущено прострочення виконання.

Колегія суддів вважає вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасним та таким, що зроблено з порушенням процесуальних норм, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору по суті, з огляду на наступне.