ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2015 року Справа № 922/5203/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішеннявід 12.01.2015господарського суду Харківської області та на постанову від 04.03.2015Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/5203/14 господарського суду Харківської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4доІзюмської міської ради Харківської областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на cтороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське АТП"проскасування рішенняВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаОСОБА_4 - НОМЕР_1, виданий Ізюмським МРВ УМВС України у Харківській області від 09.04.1996;відповідачане з'явились;третьої особиПальчик А.М. (дов. від 02.03.2015 № б/н);
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4.) звернувся до господарського суду з позовом до Ізюмської міської ради Харківської області (надалі - Ізюмська міськрадf) про скасування рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування Ізюмської міської ради від 07.10.2014, оформленого протоколом № 1, в частині визнання переможцем конкурсу ТОВ "Ізюмське АТП" за об'єктами конкурсу № 1, № 2 та № 4; а також зобов'язання відповідача укласти договір на здійснення перевезень за об'єктами конкурсу № 1, № 2 та № 4 з ФОП ОСОБА_4 як з претендентом, що посів друге місце.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2014 до участі у справі № 922/5203/14 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмське АТП" (надалі - ТОВ "Ізюмське АТП")
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2015 у справі № 922/5203/14 (суддя Шатерніков М.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 (колегія суддів: Здоровко Л.М. - головуючий, судді - Гетьман Р.А., Шутенко Г.А.), у позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що обставини справи були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій на підставі неповного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржувани судових актів.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що виконавчим комітетом Ізюмської міської ради прийнято рішення від 28.08.2014 № 0428 "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування", яким вирішено провести конкурс з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування 07.10.2014 та затверджено об'єкти конкурсу.
Заявки на участь у конкурсі по вказаним маршрутам подали 6 перевізників-претендентів, серед яких ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Ізюмське АТП".
07.10.2014 Ізюмською міською радою було проведено конкурс з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі м. Ізюм, за участю вказаних претендентів-перевізників.
Відповідно до рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом № 1 від 07.10.2014, переможцем конкурсу за об'єктами конкурсу № 1, номери маршрутів № 1 Міський ПК - ІОМЗ, через вул. Першотравневу; № 4 Бізнес Клуб - вул. Комінтерна та №10 Міський ПК - ІОМЗ кільцевий нічний; об'єкт конкурсу № 2, номери маршруту № 2 Міський ПК - ІОМЗ через Піски; № 14 Міський ПК - вул. Степова та № 15 Міський ПК - вул. Павлова та об'єкт конкурсу № 4, номери маршруту № 6 Міський ПК - вул. Аеродромна через вул. Першотравневу; № 6/1 Міський ПК - вул. Сонячна через вул. Першотравневу, визначено ТОВ "Ізюмське АТП", як претендента, що набрав найбільшу кількість балів.
Розпорядженням Ізюмського міського голови від 10.11.2014 № 459 "Про визначення переможців конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування", відповідно до протоколу № 1 від 07.10.2014 засідання конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі м. Ізюм, визнано ТОВ "Ізюмське АТП" перевізником на міських автобусних маршрутах: № 1, № 4, № 10, № 2, № 14, № 15, № 6, № 6/1, № 7, № 8, № 13, з 01.01.2015.
Позивач звератючись з позовом про скасування рішення конкурсного комітету Ізюмської міської ради від 07.10.2014, оформленого протоколом № 1, в частині визнання переможцем конкурсу ТОВ "Ізюмське АТП" за об'єктами конкурсу № 1, № 2 та № 4 та зобов'язання відповідача укласти договір на здійснення перевезень за об'єктами конкурсу № 1, № 2 та № 4 з ФОП ОСОБА_4 як з претендентом, що посів друге місце, свої вимоги обгрунтовує тим, що організатором конкурсу допущено порушення пунктів 12, 37 та 41 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, оскільки не здійснено будь-яких дій щодо встановлення достовірності інформації наданої конкурсантом, чим фактично порушені інтереси позивача. Разом з тим, ТОВ "Ізюмське АТП" за об'єктами конкурсу № 1, № 2 та № 4 надані недостовірні відомості щодо середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, а також останній не має достатньої кількості резервних автобусів для здійснення заміни транспортного засобу у випадку виходу з ладу автобусу, що безпосередньо здійснює перевезення на маршруті, оскільки даний перевізних отримав перемогу на шість об'єктів лише в даному конкурсі, але одночасно ТОВ "Ізюмське АТП" здійснює обслуговування маршрутів і на території Харківської області.
Судами встановлено, що визначення автомобільного перевізника на вищезазначених автобусних маршрутах загального користування проведено виконавчим органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах з дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та положень Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 за № 1081; документи переможця конкурсу - ТОВ "Ізюмське АТП" по формі та змісту відповідають вимогам діючого законодавства, містять достовірну інформацію щодо середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу, з зазначенням посадового окладу відповідно до штатого розпису або погодинної тарифної ставки не менше встановленого законодавством мінімуму, вкзано кількість автобусів (16), які можуть бути використані у приміському (міському) сполученні та (7) у міжміському сполученні; згідно з листом управління Укртрансінспекції в Харківській області за підписом заступника начальника Северина С.О. на адресу Робочого органу кількість ліцензованих автобусів у перевізника ТОВ "Ізюмське АТП" становить 67 одиниць на момент подачі перевізником документів для участі у конкурсі, що свідчить про достатню кількість транспортних засобів та про те, що подана конкурсантом інформація є достовірною. При цьому, позивачем в супереч вимогам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами своїх посилань на те, що організатором конкурсу не здійснено дій щодо встановлення достовірності інформації наданої конкурсантом, тому в задоволенні позовних вимог відмовлено.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що прийняте конкурсним комітемом Ізюмської міськради рішення від 07.10.2014, яке оформленне протоколом № 1, в частині визнання переможцем конкурсу ТОВ "Ізюмське АТП" за об'єктами конкурсу № 1, № 2 та № 4, відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання його недійсним відсутні, оскільки проведення конкурсу відбулося відповідно до вимог чинного законодавства, переможця конкурсу визначено з дотриманням встановленого порядку, що свідчить про відсутність правових підстав для задовлення позову.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються встановленими обставинами справи і не відповідають вимогам закону та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції, оскільки скаржник у касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а отже переоцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки до участі у справі було допущено неповноважного представника третьої особи, не приймається до уваги, з огляду на те, що дане порушення не впливає на правильність юридичної оцінки обставин щодо предмету даного спору та на правильність зроблених судами висновків по суті справи і не може бути піставою для скасування законного та обгрунтованого рішення суду.
З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
З урахуванням приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Сервіси для юристів