Постанова ВГСУ від 12.05.2015 року у справі №24/235

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 24/235

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт плюс", м. Київ (далі - Товариство),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015

зі справи № 24/235

за позовом Товариства

до публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Аркада", м. Київ (далі - Банк),

про стягнення 3 675 629,06 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Ігнатенка О.В.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано (з урахуванням подальших змін розміру позовних вимог) про стягнення: 3 381 740,30 грн. основного боргу; "інфляційного збільшення суми боргу" в сумі 196 548,94 грн. та 97 339,82 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2014 (суддя Картавцева Ю.В.):

- позов задоволено;

- з Банку стягнуто на користь Товариства: 3 381 740,30 грн. оперативного резерву; 97 339,82 грн. - 3% річних; 196 548,94 грн. "інфляційних збитків"; 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 (колегія суддів у складі: Кропивна Л.В. - головуючий, Руденко М.А. і Чорна Л.В.):

- задоволено апеляційну скаргу Банку;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано;

- прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено;

- з Товариства стягнуто на користь Банку 36 540 грн. судового збору "за подання апеляційної скарги".

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 27.10.2014 залишити без змін. Скаргу з посиланням на частину другу статті 530 Цивільного кодексу України, статтю 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", статті 11, 17 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та статі 35 і 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права у прийнятті згаданої постанови.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Банком надіслано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на "складність справи" та "зайнятість представника у справі в іншому судовому процесі". Вищий господарський суд України не знайшов підстав для задоволення даного клопотання, оскільки: "складність справи" є поняттям суб'єктивним та оціночним і не визначається процесуальним законом як підстава для відкладення розгляду справи; Вищим господарським судом України явка в судове засідання представників сторін визнана необов'язковою (пункт 3 ухвали названого суду від 15.04.2015 з даної справи); Банк є не фізичною, а юридичною особою, і "зайнятість" його представника в іншому судовому засіданні не позбавляла Банк можливості, якщо він вважав це за необхідне, направити в судове засідання з розгляду касаційної скарги іншого свого представника.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.