ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2016 року Справа № 914/3678/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Товариство),
на рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2015 та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016
зі справи № 914/3678/15
за позовом Товариства
до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів (далі - Підприємство),
про стягнення 28 254 547, 65 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення коштів у сумі 28 254 547,65 грн., з яких: 15 874 417,12 грн. основного боргу; 4 473 729,44 грн. пені; 286 395,77 грн. - 3 % річних; 7 620 005,32 грн. "інфляційних".
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2015 (суддя Цікало А.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (колегія суддів у складі: Марко Р.І. - головуючий, Желік М.Б., Костів Т.С.): позов задоволено частково; з Підприємства стягнуто на користь Товариства: 15 874 417,12 грн. основного боргу; "інфляційні" в сумі 6 840 999,47 грн.; 283 860,68 грн. - 3% річних; 2 225 178,29 грн. пені з розстрочкою виконання рішення на дванадцять місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами; в іншій частині позову відмовлено; з Підприємства стягнуто на користь Товариства 182 700 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 2 236 864,72 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Підприємства на користь Товариства відповідну суму пені, а в іншій частині зазначені рішення і постанову залишити без змін, відшкодувавши Товариству за рахунок Підприємства судові витрати. Скаргу мотивовано прийняттям судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 549-552 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
22.01.2014 Товариством (як продавцем) та Підприємством (як покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2244/14-БО-21 (далі - Договір, відповідно до якого:
- продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Товариством за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1);
- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (пункт 1.2);
- продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 35550 тис.куб.м (пункт 2.1);
- обсяги газу, що планується передати за Договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (пункт 2.1.1);
- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (пункт 3.3);
- не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість; продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаному уповноваженим представником та скріпленому печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання; акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4);
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);
- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (розділ 11).
Сервіси для юристів