ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2016 рокуСправа № 914/2064/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна"
на ухвалугосподарського суду Львівської області від 14.07.2015та постанову у справіЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 № 914/2064/15 господарського суду Львівської областіза заявою доПриватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей і Ел Консалтинг", Дочірнього підприємства "Джей і Ел Консалтинг" Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна"пробанкрутствоза участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" - Худзій Д.М.; від Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" - Майстришин С.Р.
ВСТАНОВИВ :
26.05.2015 до господарського суду Львівської області за вх. № 2132 від Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей і Ел Консалтинг", Дочірнього підприємства "Джей і Ел Консалтинг" надійшла заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" (далі - ТОВ "П.Г.С. - Україна").
Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.06.2015, зокрема, прийнято заяву Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" (далі - ПП "Торгівельно-логістичний центр"), ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей і Ел Консалтинг" (далі - ТОВ "Джей і Ел Консалтинг"), Дочірнього підприємства "Джей і Ел Консалтинг" (далі - ДП "Джей і Ел Консалтинг") до розгляду.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.07.2015 (суддя Цікало А.І.) за заявою ПП "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, ТОВ "Джей і Ел Консалтинг", ДП "Джей і Ел Консалтинг" порушено провадження у справі № 914/2064/15 про банкрутство ТОВ "П.Г.С. - Україна"; визнано безспірні вимоги ПП "Торгівельно-логістичний центр" в розмірі 222 483,18 грн, ОСОБА_4 в розмірі 94 267,76 грн, ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 43 012,79 грн; ДП "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 218 990,84 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича; виконання обов'язків керівника ТОВ "П.Г.С. - Україна" покладено на розпорядника майна ТОВ "П.Г.С. - Україна" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про порушення провадження у справі, ТОВ "П.Г.С.-Україна" звернулось із апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі № 914/2064/15 апеляційну скаргу ТОВ "П.Г.С.-Україна" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 у справі № 914/2064/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2016 у справі № 914/2064/15 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі № 914/2064/15 скасовано, справу № 914/2064/15 передано на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції від 19.01.2016 мотивована тим, що в порушення вимог ст. 43 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд в мотивувальній частині постанови не надав правової оцінки доводам апеляційної скарги про те, що на момент винесення оскаржуваної ухвали ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" та ДП "Джей і Ел Консалтинг" не були кредиторами боржника, оскільки 13.07.2015 між вказаними підприємствами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дану Ассетс" було укладено договори про купівлю права вимоги, відтак, на думку скаржника, на момент порушення провадження у справі про банкрутство у ініціюючих кредиторів безспірні вимоги становили менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, та не навів правового обґрунтування та мотивів за якими апеляційна інстанція не прийняла до уваги доводи скаржника.
Також, судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України, в постанові не надано правової оцінки доводам апеляційної скарги - ТОВ "П.Г.С. - Україна" щодо несвоєчасного повідомлення заявника апеляційної скарги - боржника про час та місце підготовчого засідання суду - 14.07.2015.
Крім того, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд також не звернув уваги та не надав в постанові правової оцінки доводам та обставинам, що зазначені у відзиві ініціюючого кредитора - ПП "Торгівельно-логістичний центр" та розпорядника майна боржника на апеляційну скаргу ТОВ "П.Г.С. - Україна" на ухвалу суду першої інстанції від 14.07.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "П.Г.С. - Україна" щодо підписання апеляційної скарги неповноважною особою.
За результатами нового апеляційного розгляду постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 914/2064/15 (головуючий суддя: Желік М.Б., суддя Костів Т.С., суддя Марко Р.І.) в задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ "П.Г.С.-Україна" відмовлено, ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 у справі № 914/2064/15 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "П.Г.С.-Україна" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 та ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 514 ЦК України, ст.ст. 4-2, 87 ГПК України.
Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
На підставі вимог ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, зокрема, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду
Згідно з ч. 3 ст. 10 вказаного Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.
Згідно з частиною 7 вказаної статті, до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа.
Сервіси для юристів