Постанова ВГСУ від 12.03.2015 року у справі №910/15859/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 910/15859/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.12.2014у справі№ 910/15859/14 господарського суду міста Києваза позовом до про за зустрічним позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом проПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А. Товариства з обмеженою відповідальністю "Секвена" стягнення 85 932 714,89 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Секвена" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛК Альфа" визнання права відсутнім, господарських зобов'язань припиненими та правовідносин такими, що припинилисяза участю представників сторін:позивача за первісним позовом: позивача за зустрічним позовом: третьої особи: не з'явилися не з'явилися не з'явилисяВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А. (ПАТ "Банк Форум") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Секвена" (ТОВ "Секвена") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2-0071/13/11-КL від 18.12.2013, укладеним між ними.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, поданої в порядку частини 4 статті 22 ГПК України, позивач просив суд стягнути з відповідача 86 536 209,19 грн., з яких: 78 000 000,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 7 937 835,63 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 598 373,56 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів.

Також, в процесі розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 22 ГПК України, ТОВ "Секвена" подало зустрічну позовну заяву до ПАТ "БАНК ФОРУМ" про визнання відсутнім права на стягнення, визнання правовідносин такими, що припинилися в зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2014 (суддя Шкурдова Л.М.) первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення господарського суду скасовано частково та прийняте нове рішення, яким первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Секвена на користь ПАТ "Банк Форум" 7 937 835,63 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 598 373,56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів, 7 308,00 грн. витрат по сплаті судового збору; в частині стягнення 78 000 000,00 грн. в позові відмовлено; за зустрічним позовом провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Банк Форум" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, та просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статтей 553-555, 559 ЦК України та статей 34, 36, 39, 43 ГПК України.

Сторони, згідно з приписами статті 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.12.2013 між ПАТ "Банк Форум" (Банк) та ТОВ "Секвена" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 2-0071/13/11-КL.

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк, на умовах, визначених договором, зобов'язався відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти (надалі - Кредит) окремими частинами (надалі - Вибірка), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної Кредитним договором граничної суми коштів (надалі - Кредитний ліміт), а Позичальник зобов'язався вчасно погасити Банку заборгованість за Кредитом та сплачувати на користь Банка проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених Кредитним договором.

Умовами пункту 1.2. статті 1 Кредитного договору визначено, що максимальна заборгованість Позичальника за Кредитним договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати Кредитний Ліміт в сумі 78 000 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.4. Кредитного договору, кінцевий термін, до настання якого має бути погашена заборгованість за кредитом - 17.12.2014, включно.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 Кредитного договору передбачено, що Кредит надається шляхом перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, в сумі, що буде зазначена в Заявці на отримання Вибірки.

Відповідно до пункту 2.4. статті 2 Кредитного договору, днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, в сумі відповідної Вибірки.

Положеннями пункту 3.1. статті 3 Кредитного договору визначено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за Кредитом з періодичністю, визначеною в пункті 3.3. Кредитного договору. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за Кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в пункті 3.2. Кредитного договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів.

Згідно з пунктом 3.2. статті 3 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії Кредитного договору в розмірі 19,55% річних.

Пунктом 4.1.5. Кредитного договору передбачено, що погашення вимог Банку за Кредитним договором, незалежно від призначення платежу, визначеного Позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за Кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за Кредитом, неустойка (штраф, пеня), інші вимоги Банку (відшкодування завданих збитків тощо).

Відповідно до пункту 8.2. Кредитного договору, за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за Договором, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до Договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.