ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 756/5837/20
провадження № 51-1911 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 42020101060000059 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тереньга Теренгульського району Ульяновської області рф, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) до покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20% від суми заробітку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року вирок суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 12 лютого 2020 року у ресторані «Very well» у м. Києві під час зустрічі з ОСОБА_8 повідомив, що працює на посаді завідувача сектору документального забезпечення та архівної роботи Оболонського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, а ОСОБА_8 розповів, що надає юридичні консультації та його клієнтам необхідна допомога в отриманні біометричних паспортів для виїзду за кордон, оскільки вони через надмірну завантаженість підрозділів ДМС не можуть отримати їх вчасно.
Під час розмови у ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману за нібито пришвидшення видачі цих паспортів.
Реалізуючи свій умисел, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 діючи умисно, повідомив ОСОБА_8 про необхідність передачі йому коштів в якості винагороди в розмірі 18 000 грн, обіцяючи сприяння у прискоренні виготовлення документів упродовж 7-10 робочих днів, хоча достовірно знав, що паспорти все одно будуть видані підрозділом ДМС відповідно до чинного законодавства, у визначений законом строк, у порядку черговості та враховуючи поточне навантаження.
25 лютого 2020 року ОСОБА_8 , згідно попередньої домовленості з ОСОБА_6 , прибув разом зі своїми клієнтами до Оболонського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, а після надання клієнтами працівникам цього відділу документів для оформлення біометричних паспортів для виїзду за кордон, ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 кошти в сумі 3000 грн в якості завдатку за обіцяне останнім сприяння в прискоренні оформлення паспортів.
04 березня 2020 року ОСОБА_6 , за попередньою домовленістю, з метою доведення до кінця свого умислу на заволодіння майном ОСОБА_8 шляхом обману, намагався отримати другу частину обумовленої суми в розмірі 15 000 грн, під час чого був затриманий працівниками правоохоронного органу.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні особи складу кримінального правопорушення. Зазначає про неповноту судового розгляду та упередженість суду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність внаслідок неправильного застосування судом редакції ст. 190 КК України. Стверджує що формулювання обвинувачення у вироку не містить вказівки, чиїм майном намагався заволодіти обвинувачений, оскільки в справі немає потерпілого. Вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 15 КК України як незакінчений замах на злочин не відповідає встановленим судом фактичним обставинам, оскільки в його діях убачається закінчений замах на вчинення злочину. Крім того, стверджує що суд не здійснив перевірки наявності в діях його підзахисного складу інших кримінальних правопорушень.
Також захисник вказує, що досудове розслідування проведено з порушенням підслідності, внаслідок чого всі НСРД проведені неуповноваженою особою, а тому всі докази необхідно визнати недопустимими. Стверджує що протоколи НСРД є недопустимими доказами, оскільки немає даних що їх проводили уповноважені особи; обставини передачі грошей у сумі 3000 грн у них не зафіксовані; цифровий носій інформації не містить відомостей про передачу грошей 04 березня 2020 року. Ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку винесена набагато пізніше за сам обшук та не містить правових підстав для його проведення.
Зміна обвинувачення в суді відбулася з порушенням вимог кримінального процесуального закону: після з`ясування в суді фактичних обставин та перед останнім словом обвинуваченого, при цьому під час судового розгляду не було встановлено нових фактичних обставин, які були би підставою для такої зміни.
Сервіси для юристів