Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 12.02.2015 року у справі №911/2527/14

Постанова ВГСУ від 12.02.2015 року у справі №911/2527/14

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 169

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 911/2527/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача, відповідачів: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від27.11.14у справі№911/2527/14 Господарського суду Київської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна"до 1)Головного управління Держземагентства України у Київській області 2)Яготинської районної державної адміністрації Київської областіпровизнання незаконною відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди договору оренди землі від 22.05.12 та визнання укладеною додаткової угоди Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.15 розгляд справи відкладався до 12.02.15.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Держземагенства в Київській області та Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними відмови і наявного зволікання відповідача-1 в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.12 та визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди в редакції позивача. Позивач посилався на належне виконання ним умов договору оренди землі, і з огляду на це, на його думку, він має переважне право перед іншими особами на поновлення такого договору. Позивач також зазначав, що направляв відповідачеві-1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди та продовжує користуватись земельною ділянкою. Позов обґрунтований приписами статті 152 Земельного кодексу України, статей 27, 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.14 (суддя Бабкіна В.М.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Суд дійшов висновку про недотримання позивачем умов договору і вимог земельного законодавства від яких залежить реалізація його переважного права на поновлення спірного договору оренди землі, а тому відмовив у позові про визнання укладеною додаткової угоди до договору. Водночас господарський суд відмовив і в позові про визнання незаконними відмови і наявного зволікання відповідача-1 в укладенні додаткової угоди до договору оренди через помилковість обраного позивачем способу захисту порушеного права. Крім того, місцевий господарський суд визнав недоведеним факт порушення відповідачем-2 прав і охоронюваних законом інтересів позивача. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 20, 173, 283 Господарського кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 13, 30, 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.14 (судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та задовольнити позовні вимоги. Скаржник вважає, що суди невірно застосували статтю 33 Закону України "Про оренду землі". Він наголошує на тому, що належно виконував умови договору оренди землі, повідомив відповідача-1 про свій намір продовжити дію договору та продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, і це, за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", є підставою вважати поновленим такий договір.

Від відповідачів відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.05.12 між Яготинською районною державною адміністрацією - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" - орендарем був укладений договір оренди землі (кадастровий номер: 325582100:01:002:0034). За умовами цього договору орендодавець передав згідно з розпорядженнями Яготинської РДА від 02.08.11 №518, від 18.06.12 №169, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку №3, площею 19,9326 га, в т.ч. пасовища - 19,9326 га, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області (землі сільськогосподарського призначення). Пунктом 8 Договору сторони обумовили, що договір укладено на 1 рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Господарські суди в процесі розгляду спору установили, що 26.04.13 позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Київській області (правонаступника Яготинської РДА у сфері питань оренди земель) з клопотанням про поновлення спірного договору оренди землі. Втім, вказане клопотання Головне управління Держземагентства у Київській області залишило без задоволення (лист №07-03/8523 від 21.05.13), оскільки позивачем не було надано проекту додаткової угоди на поновлення договору оренди, як то передбачено приписами частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач вдруге звернувся з клопотанням про поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди до нього (лист від 01.11.13), яке Головне управління Держземагентства у Київській області отримало 04.11.13. Управління (лист №08-03/10092 від 08.11.13) повідомило позивача, що укладання договорів оренди на новий строк можливо вирішити частково - лише на земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, при наданні документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно позивача. В процесі розгляду спору господарськими судами установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що позивачем не був дотриманий встановлений законом порядок реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк; що сторони не досягли згоди на продовження дії спірного договору оренди. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" заявлені до Головного управління Держземагенства в Київській області та Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконною відмови і наявного зволікання відповідача-1 в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.12 та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 22.05.12 в редакції позивача. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про необґрунтованість цих вимог. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно з приписами статей 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності упродовж одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Наведеною нормою визначено право на поновлення дії договору оренди землі, яке можливе лише за умови дотримання стороною встановлених законом приписів. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, позивач не дотримався умов договору та вимог законодавства, від яких залежить реалізація його переважного права на поновлення спірного договору оренди; згоди на продовження дії спірного договору оренди сторонами досягнуто не було. Разом з тим, як вже зазначалося, приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на яку посилався позивач, застосовуються у разі неотримання відповіді від орендодавця, чого в даному випадку встановлено не було. З огляду на викладене та встановлене господарськими судами, колегія суддів погоджується з висновками судів про необґрунтованість позову. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними з огляду на викладене та встановлене судами. Отже, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.14 у справі №911/2527/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст