Постанова ВГСУ від 12.02.2015 року у справі №910/5587/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 910/5587/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачаДементьєв Я.Т, представник, відповідачаСлавов В.О., представник,скаржника - фізичної особи Тараненко О.А.Тараненко О.В., Славов В.О., представники,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Алтімед" та Тараненко Олени Анатоліївни на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.10.2014у справі№ 910/5587/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рада"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Алтімед"простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтімед" про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 13410,60 грн основного боргу, інфляційної складової боргу в розмірі 228,94 грн, 3% річних в сумі 250,13 грн, пені в розмірі 11446,91 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 (суддя Стасюк С.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтімед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" 13410,60 грн основного боргу, 427,63 грн пені, 250,13 грн 3% річних, 228, 94 грн збитків від інфляції, 1032,41 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 (судді: Скрипка І.М. - головуючий, Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтімед" на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/5587/14 від 29.07.2014 залишено без задоволення; рішення Господарського суду м. Києва від 29.07.2014 у справі № 910/5587/14 змінено з викладенням його резолютивної частини в новій редакції; позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтімед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" 13410,60 грн заборгованості, 166,67 грн інфляційних втрат, 250,13 грн 3% річних, 427,63 грн пені, 1027,87 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач та фізична особа Тараненко Олена Анатоліївна звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять рішення та постанову скасувати і залишити позов без розгляду, або прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, або передати справу на новий розгляд. Скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст.525, 526, 615 Цивільного кодексу України, приписів Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.47, 43 Господарського процесуального кодексу України. Також, за висновком скаржників, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони стосуються прав і обов'язків власника приміщення і споживача послуг Тараненко О.А., яку суди не залучили до участі у справі. Крім того, касаційну скаргу обґрунтовано доводами про неврахування судом апеляційної інстанції поданих відповідачем доказів та неправомірне долучення цим судом до справи поданих позивачем доказів; недопустимість та неналежність долучених до справи доказів позивача. Також від скаржників надійшло письмове пояснення до касаційної скарги.

У зв'язку з хворобою судді-доповідача судове засідання 29.01.2015, призначене ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2015, не відбулося та розгляд справи призначено на 12.02.2015, про що учасники процесу були повідомлені належним чином.

Представником відповідача та Тараненко О.А. було подано клопотання від 15.01.2015 про фіксування судового засідання технічними засобами, яке судом касаційної інстанції задоволено.

09.02.2015 та 11.02.2015 представником скаржників через канцелярію суду подано заяви-клопотання №4 та №5 про долучення документів до матеріалів справи.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, які визначені у частині другій статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до яких суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями збирати та досліджувати нові докази, суд касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги ці додаткові докази не бере до уваги.

Крім того, представником скаржників в судовому засіданні подано заяву-клопотання №6 про долучення документів до матеріалів справи. Колегія суддів з урахуванням положень зазначеної вище ст.1117 ГПК України відмовляє в задоволенні клопотання, а додані до клопотання документи повертає, як такі, що не стосуються даної справи.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та фізичної особи Тараненко О.А., колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТІМЕД" заборгованості за надані послуги в розмірі 13410,60 грн основного боргу за період з січня 2013 року по лютий 2014 року, інфляційної складової боргу в розмірі 228,94 грн, 3% річних в сумі 250,13 грн, пені в розмірі 11446,91 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з ст.1 вказаного Закону комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Статтею 14 цього ж Закону передбачено, що ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги можуть визначатись, зокрема, за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, за якими утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", пункту 1.7 Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкової території, які затверджено Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.09.2001 №176, суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення у житлових будинках, або яким нежитлові приміщення належать на праві власності, крім орендної плати та плати за комунальні послуги за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами, приймають участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі.

Відповідно до п.1.5 цих Методичних рекомендацій, всі умови участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території та оплати комунальних послуг повинні передбачатись відповідним договором між ними та власником нежилого приміщення або встановленою ним особою.