ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2014 року Справа № 910/13950/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 03.09.2013 р.та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р.у справі № 910/13950/13 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"допублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 26 468 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: Саманюк І.М. (дов. від 03.02.2014 р.);
відповідача: Дороніна О.М. (дов. від 13.01.2014 р.);
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення з останнього суми основної заборгованості в розмірі 26 468,00 грн. за надані послуги по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на території Івано-Франківської області.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. (суддя: Ярмак О.М.) позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Державного підприємства "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 26 468,00 грн. боргу, 1 720,50 грн. судового збору, 119,00 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року (головуючий суддя: Шевченко Е.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. у справі №910/13950/13 залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду м.Києва від 03.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", як замовником, укладено Договір від 18.06.2010р. №788-2010, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати з дотриманням вимог законодавства науково-технічну роботу: технічна документація із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на території Івано-Франківської області, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Статтею 2 Договору встановлено, що загальна вартість робіт за цим Договором становить 88 225,20 грн. Замовник у 5-ти денний строк, починаючи з дня підписання Договору, зобов'язується здійснити виконавцю авансовий платіж 30% у розмірі 26 468,00 грн.
Згідно зі ст. 3 Договору приймання виконаних робіт за цим договором оформляється по накладній. Замовник зобов'язаний підписати акт після одержання науково-технічної роботи терміном до 10 робочих днів та проміжні акти по етапах виконаних робіт зобов'язується підписувати після завершення відповідного етапу роботи, або надати мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню. Уразі відмови від підписання акта замовник складає мотивований протокол розбіжностей.
Пунктами 4.2. та 4.3. Договору передбачено, що початок робіт після оплати авансу. Термін виконання до 31 грудня 2010р. У випадку дострокового виконання робіт замовник має право прийняти і оплатити роботи по договірній ціні, визначеній даним Договором.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що також підтверджується наявними в матеріалами справи документами, а саме: акт приймання передачі науково-технічної роботи від 22.07.2010р., свідчить про факт виконання позивачем робіт за Договором на загальну суму 26 468,00 грн., який підписаний позивачем та відповідачем.
Позивач звертався до відповідача з претензією вих. №385/1-11 від 26.03.2013р. здійснити оплату виконаних робіт в сумі 26 468,00 грн.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих послуг (виконаних робіт).
Таким чином, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору та закону не виконав. Згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Тому судами правомірно задоволені позовні вимоги та стягнута заборгованість за послуги з виготовлення технічної документації із землеустрою.
Доводи скаржника, які по суті стосуються переоцінки обставин справи та доказів у справі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі. Так, відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Сервіси для юристів