Постанова ВГСУ від 12.01.2016 року у справі №904/6410/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року Справа № 904/6410/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяСибіга О.М.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 рокуу справі№ 904/6410/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"простягнення 46 144 394, 10 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Мельник В.В. дов. № 24-93 від 18.04.2014 року,- відповідача:Кузьменко С.А. дов. № 1 від 04.01.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі за текстом - КПТМ "Криворіжтепломережа") про стягнення 46 144 394, 10 грн. за договором № 652/14-ТЕ-5/ПТ купівлі-продажу природного газу від 05.12.2013 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року у справі № 904/6410/15 позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 30 196 031, 23 грн. - основного боргу, 1 1584 234, 04 грн. - інфляційних втрат, 756 323, 41 грн. - 3 % річних, 1 803 902, 71 грн. - пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року в частині зменшення розміру пені на 1 803 902, 71 грн. та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким стягнути з КПТМ "Криворіжтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 803 902, 71 грн. пені, в стягненні якої було відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 року у справі № 904/6410/15 апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 року у справі № 904/6410/15 в частині зменшення розміру пені на 1 803 902, 71 грн. та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким стягнути з КПТМ "Криворіжтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 803 902, 71 грн. пені, в стягненні якої було відмовлено, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 549 - 552 Цивільного кодексу України, 4, 42, 22, 51, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 30.11.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролова А.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року № 03-05/2286 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/6410/15, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Сибіга О.М., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.12.2015 року, на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги до 12.01.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КПТМ "Криворіжтепломережа" (покупець) уклали договір № 652/14-ТЕ-5/ПТ купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Положеннями п. 1.2. вказаного вище Договору сторони погодили, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п. 2.1. Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 по 31 грудня 2014 газ обсягом до 24 833, 0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м.).

Пунктом 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2014 до Договору) сторонами погоджено, що ціна за 1 000 куб м. природного газу становить 1 091, 00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.

До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 1 091, 00 грн., крім того ПДВ - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 11. Договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору, позивачем протягом січня - грудня 2014 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 30 205 744, 57 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та відповідачем не заперечується.

Судами досліджено, що відповідач підписав та скріпив вказані вище акт печаткою підприємства, однак в порушення умов договору оплату за отриманий природний газ здійснив не в повному обсязі (лише на сумі 9 713, 34 грн.) та зі значним порушенням строку встановленого договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних збитків за порушення грошового зобов'язання.

Так, судами встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 30 196 031 ,23 грн., яку відповідач визнав в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондується ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.