ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2015 року Справа № 910/13970/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2015 року у справі № 910/13970/14 Господарського суду міста Києва за заявою Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про розстрочку виконання рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, до: 1) Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", м. Київ; 2) Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", Волинська область; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Індустрія", м. Київ; про стягнення 2 027 860,70 грн.,
за участю представників:
позивача - Іванченко О.В. (дов. № 010-01/5347 від 06.08.13);
відповідача-1 - Безсмертний О.М. (дов. б/н від 19.05.15);
відповідача-2 - не з'явився;
відповідача-3 - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року заявник ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" звернувся до господарського суду з заявою про надання розстрочки у виконанні рішення господарського суду.
Вказував, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.14 у справі № 910/13970/14 за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до: 1) ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", 2) ДП "Автоскладальний завод № 1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", 3) ТОВ "Богдан-Індустрія" про стягнення 2 027 860,70 грн., позов задоволено та постановлено стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 2 027 860,70 грн. боргу та 40 558,07 грн. судового збору.
Зазначав, що 27.10.14 Господарським судом міста Києва видано накази про примусове виконання вказаного рішення суду від 30.09.14.
Посилаючись на скрутне фінансове становище, заявник просив надати розстрочку на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.14 у справі № 910/13970/14 строком на 10 років з наступним графіком сплати боргу:
Дата або період часу Погашення заборгованості за відсотками та комісією Погашення заборгованості за пенею, інфляційними витратами та 3 % річних, судовим збором 01.01.15-31.12.15 01.01.16-31.12.16 01.01.17-31.12.17 01.01.18-31.12.18 01.01.19-31.12.19 01.01.20-31.12.20 01.01.21-31.12.21 01.01.22-31.12.22 01.01.23-31.12.23 01.01.24-31.12.2430 000 50 000 188 000 198 000 207 000 215 000 224 000 229 000 237 000 143 368,391 000 2 000 36 750,66 41 865,05 43 768,01 45 459,53 47 362,48 48 419,68 50 111,20 30 313,76 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 серпня 2015 року (суддя Чебикіна С.О.) заяву задоволено.
Ухвалено розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.14 у справі № 910/13970/14 строком на 10 років згідно наданого заявником графіку сплати боргу.
Ухвала мотивована посиланнями на те, що наведені заявником обставини свідчать про ускладнення виконання рішення суду, що відповідно до ст. 121 ГПК України є підставою для розстрочки виконання рішення суду строком на десять років.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2015 року (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючого, Рябухи В.І., Калатай Н.Ф.), ухвалу скасовано, постановлено нове рішення про розстрочення виконання рішення суду на п'ять років зі сплатою боргу рівними частинами протягом 01.01.15-31.12.15, 01.01.16-31.12.16, 01.01.17-31.12.17, 01.01.18-31.12.18 по 344 273,60 грн. погашення заборгованості за відсотками та комісією та по 69 410 грн. погашення заборгованості за пенею, інфляційними втратами, 3 % річних та судовим збором, а протягом 01.01.19-31.12.19 - 344 273,99 грн. та 69 410,38 грн. відповідно.
Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що місцевий суд дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для розстрочки виконання рішення суду, проте без врахування інтересів іншої сторони спору, що є підставою для часткового задоволення заяви боржника та розстрочки виконання рішення суду рівними частинами строком на п'ять років.
У касаційній скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 121 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, заявник посилається на тяжке фінансове становище, що виникло внаслідок втрати єдиного джерела прибутку підприємства (продажу транспортних засобів), у зв'язку з військовою агресією іншої держави на території України та захопленням озброєними незаконними формуваннями автосалонів разом із усіма товарними запасами, що розташовані в м. Сімферополі та в м. Горлівка. Автосалони боржника в м. Донецьк, Донецькій області, в м. Луганськ, Луганській області не працюють, тому відповідач змушений вивозити власні товарні запаси із автосалонів та зупиняти діяльність до стабілізації ситуації.
Сервіси для юристів