Постанова ВГСУ від 11.11.2014 року у справі №904/8847/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 904/8847/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Весна" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2014у справі№904/8847/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера"до1. Фермерського господарства "Весна" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" простягнення заборгованості у загальному розмірі 552 239,01 грн

за участю представників сторін

від позивача: Фурман В.В.,

від відповідача 1: Майдебура І.П.,

від відповідача 2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Весна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 552 239,01 грн; яка складається: 494 474,70 грн. - основний борг, 54 114,45 грн. - проценти, 3 649,86 грн. - пеня. Крім того позивач просив суд стягнути на його користь солідарно з відповідачів 20 000 грн. - вартість послуг адвоката та 11 044 ,78 грн. - судовий збір.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 у справі №904/8847/13 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Весна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 494 474, 70 грн. - основного боргу; 54 114, 45 грн. - процентів; 3 649, 86 грн. - пені; 11 044, 78 грн. - судового збору; 20 000, 00 грн. - вартість послуг адвоката.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 вказане рішення місцевого суду змінено. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Весна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 494 474,70 грн. - основного боргу; 54 114,45 грн. - процентів; 3 649,86 грн. - пені; 11 044,78 грн. - судового збору. Стягнути з Фермерського господарства "Весна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 20 000,00 грн. - вартість послуг адвоката. У задоволені заяви Фермерського господарства "Весна" про відстрочку виконання судового рішення до 30 липня 2014 - відмовити".

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Фермерське господарство "Весна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 та рішення місцевого господарського суду від 23.01.2014 скасувати частково в частині стягнення 54 114,45 грн. - процентів, 3 649,86 грн. - пені, 20 000 грн. - послуг адвоката та 11 044,78 грн. - судового збору, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 54 114,45 грн. - процентів, 3 649,86 грн. - пені відмовити, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агросфера" в частині стягнення 54 114,45 грн. процентів та 3 649,86 грн. пені - відмовити, а судовий збір та вартість послуг адвоката зменшити та стягнути в рівних частинах з ФГ "Весна" та ТОВ "Агросфера".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (Продавець) та Фермерським господарством "Весна" (Покупець) укладений Договір купівлі - продажу № 11203 від 22.03.2013, відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість Засобів Захисту Рослин, Мікродобрив, іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до п.3.1. Договору купівлі - продажу конкретний вид Товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна Товару встановлена по домовленості Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США. Оплата вартості Товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору купівлі - продажу загальна сума Договору складається із суми вартості Товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7., 4.8. та суми процентів за користування товарним кредитом.

Згідно зі специфікаціями до Договору купівлі - продажу № 11203 від 22.03.2013 № 1 від 17.04.2013; № 2 від 20.05.2010; № 3 від 30.05.2013; № 4 від 30.05.2013; № 5 від 30.05.2013; № 6 від 04.06.2013; № 7 від 05.06.2013; № 8 від 06.06.2013, № 9 від 11.06.2013; № 10 від 14.06.2013; № 11 від 18.06.2013; № 12 від 18.06.2013; № 13 від 25.06.2013; № 14 від 01.07.2013; № 15 від 08.07.2013; № 16 від 08.07.2013; № 17 від 09.07.2013; № 18 від 17.07.2013 сторонами було узгоджено конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару, який має бути проданий продавцем.

Також вищевказаними специфікаціями сторонами визначено грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США та визначено курс 1 української гривні по відношенню до 1 долара США.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було передано, а відповідачем прийнято обумовлений договором купівлі - продажу товар згідно з видатковими накладними на загальну суму 590 142,36 грн. Отримання відповідачем 1 товару по вищевказаних накладних здійснено на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Однак, всупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повної оплати не виконав, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 494 474,70 грн., яку він просив суд солідарно стягнути з відповідачів на його користь, а також просив стягнути на його користь проценти за користування кредитними коштами та пеню відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд (за виключенням витрат на послуги адвоката), виходив з того, що заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, доведена позивачем належними доказами та не спростована відповідачем 1. Оскільки позивачем було доведено факт невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за укладеним договором, вимоги позивача про стягнення суми процентів за користування кредитними коштами та пені за прострочення оплати є правомірними та обґрунтованими. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого господарського суду, поклав на відповідача 1 витрати на послуги адвоката у розмірі 20 000 грн., оскільки вважав, що цій спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача 1, а на підставі ст.49 ГПК України суд має право покласти на таку сторону судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору купівлі-продажу №11203, позивачем було передано, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар згідно з видатковими накладними на загальну суму 590 142,36 грн.