Постанова ВГСУ від 11.11.2014 року у справі №6/90-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 6/90-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.І.,за участю представників сторін:

ФОП ОСОБА_4,

Ліквідатора ТОВ "Агрофірма Федька"- арбітражного керуючого Бірюліна В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 12.06.2014 по справі № 6/90-09 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" за позовною заявою ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року по справі №6/90-09 (суддя Костенко Л.А.) позов ОСОБА_6 задоволено, визнано недійсним договір про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року, укладений між ТОВ "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4, заяву ФОП ОСОБА_4 про припинення провадження у справі в частині розгляду позовної заяви ОСОБА_6 залишено без задоволення, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 року (колегія суддів: Пуль О.А. - головуючий, Хачатрян В.С., Шевель О.В.,) апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року залишено без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 12.06.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. ст. 1,23,25,52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 203, 215, 267 ЦК України, ст.ст.1,4-3,35,43,80 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.10.2014р. продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 11.11.2014 р.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення ФОП ОСОБА_4 та ліквідатора ТОВ "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Бірюліна В.О., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Сумської області від 27.04.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" визнано банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_7

01.04.2014 року ОСОБА_6, яка є одним із засновників банкрута, звернулася до господарського суду Сумської області в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма Федька" з заявою про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року, який укладений між ТОВ "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_7. та ФОП ОСОБА_4

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року, суд першої інстанції виходив з того, що при вчиненні оспорюваного договору арбітражний керуючий ОСОБА_7. під впливом невірного сприйняття предмету правочину, інших обставин, що мають істотне значення, в результаті власної недбалості під час здійснення ним повноважень ліквідатора ТОВ "Агрофірми Федька" допустився помилки.

Залишаючи без задоволення заяву ФОП ОСОБА_4 про припинення провадження у справі в частині розгляду позовної заяви ОСОБА_6 з тих підстав, що вже є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет, суд першої інстанції послався на те, що під час розгляду заяви ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, за результатом якої була прийнята ухвала господарського суду Сумської області від 01.10.2012 року, мали місце інші підстави для вирішення спору, зокрема, договір від 10.05.2009 року не розглядався судом, саме як оспорюваний правочин.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому про правомірність прийняття судом першої інстанції у якості доказу ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.02.2014р.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України з висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з наступних обставин.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2009 року між ТОВ "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 зобов'язався здійснити необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних із вирішенням спору щодо права власності ТОВ "Агрофірма Федька" на недобудоване нерухоме майно - приміщення офісного центру, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно вказаного договору за послуги ТОВ "Агрофірма Федька" сплачує ФОП ОСОБА_4 винагороду в розмірі 2000,00 грн. щомісячно та 10 відсотків від ринкової вартості повернутого нерухомого майна.

10.03.2010 року сторонами договору складений акт приймання-передачі виконаних робіт згідно договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року.

27.07.2012р. в межах розгляду справи про банкрутство ТОВ "Агрофірма Федька" засновник боржника ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року, посилаючись на те, що оспорюваний договір суперечить ст.230 ЦК України, оскільки він був укладений внаслідок обману з боку ФОП ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.10.2012 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р., за результатом розгляду поданої заяви ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні зазначеного позову, крім іншого з тих підстав, що ОСОБА_6 не довела факт порушення оспорюваним договором її корпоративних прав, а матеріалами перевірок правоохоронними органами обставин щодо укладення зазначеного договору не було виявлено фактів, які б могли зумовити визнання оспорюваного договору недійсним.

01.04.2014 року ОСОБА_6 повторно в межах провадження у справі про банкрутство звернулася до господарського суду Сумської області з заявою про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року на підставі ст. 232 ЦК України, мотивуючи дану заяву тим, що оспорюваний договір про надання юридичних послуг вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника ТОВ "Агрофірма Федька", який діяв на підставі постанови господарського суду Сумської області від 27.04.2009 року у справі №6/90-09 як ліквідатор ТОВ "Агрофірма Федька", з однієї сторони, та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, з другої сторони.

При цьому, в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 послалась на те, що у зв'язку з підробленням документів (договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року та акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.03.2010 року) відносно ОСОБА_7 за фактом службового підроблення порушено кримінальну справу відповідно до ч.1 ст. 366 КК України, а ухвалою Ковпаківського районного суду від 18.02.2014р. ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строку давності.