ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року Справа № 922/6553/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Самусенко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Термолайф"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі№ 922/6553/15 господарського суду Харківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Термолайф"доПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 3 АТ "Сбербанк Росії"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; 2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; 3. Національний банк Українипровизнання недійсним частково договору та припинення зобов'язання за договоромта за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент логістик компані"до1. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"; 2. Приватного акціонерного товариства "Термолайф"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; 2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; 3. Національний банк Українипровизнання недійсним договору,за участю представників: від ПрАТ "Термолайф"Левченко М.В.від ПАТ "Сбербанк" Попков П.О., Гей В.Г.від ПАТ "Промінвестбанк"Шевчук Ю.В.від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не з'явивсявід НБУне з'явивсявід ТОВ "Менеджмент логістик компані" не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Термолайф" (далі - ПрАТ "Термолайф") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") в особі відділення "Харківське відділення № 3 АТ "Сбербанк Росії" про: визнання недійсним в частині договору про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 між ПрАТ "Термолайф" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") (нове найменування ПАТ "Сбербанк") щодо надання кредиту в сумі 30 885 442,9 дол. США; визнання припиненими зобов'язань ПрАТ "Термолайф" перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування ПАТ "Сбербанк") з повернення суми кредиту 94 557,1 дол. США та відсотків за користування ним за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.
Також, до прийняття господарським судом рішення у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент логістик компані" (далі - ТОВ "Менеджмент логістик компані") (третя особа із самостійними вимогами на предмет спору) на підставі ст. 26 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) звернулося з позовом до ПАТ "Сбербанк" та ПрАТ "Термолайф" у межах справи № 922/6553/15 про визнання недійсним повністю договору про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ПрАТ "Термолайф" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування ПАТ "Сбербанк").
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.04.2016 у справі № 922/6553/15 (суддя Макаренко О.В.) первісний позов ПрАТ "Термолайф" задоволено повністю. Визнано недійсним в частині договір про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладений між ПрАТ "Термолайф" та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування ПАТ "Сбербанк") щодо надання кредиту у розмірі 30 885 442,9 дол. США; визнано припиненими зобов'язання ПрАТ "Термолайф" перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування ПАТ "Сбербанк") з повернення суми кредиту 94 557,1 дол. США та відсотків за користування ним за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012. У позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Менеджмент логістик компані" відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий, Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2016 у справі № 922/6553/15 скасовано в частині задоволення позовних вимог ПрАТ "Термолайф" та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Термолайф". В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2016 у справі № 922/6553/15 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі № 922/6553/15, ПрАТ "Термолайф" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову, а рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2016 у даній справі залишити в силі та без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Самусенко С.С. прийнято зазначену касаційну скаргу ПрАТ "Термолайф" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.10.2016 о 09 год. 50 хв.
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Термолайф", який надійшов до Вищого господарського суду України 26.09.2016, ПАТ "Сбербанк" проти касаційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні повністю, а оскаржувану постанову залишити без змін.
11.10.2016, до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України від ПАТ "Сбербанк" надійшли додаткові заперечення до касаційної скарги ПрАТ "Термолайф".
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України (далі - НБУ) та ТОВ "Менеджмент логістик компані" передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.
За клопотанням представника ПрАТ "Термолайф" відповідно до положень ч. 7 ст. 811 ГПК України при розгляді касаційної скарги ПрАТ "Термолайф" у справі № 922/6553/15 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні представником ПрАТ "Термолайф" заявлено усне клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги. Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2016 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Заслухавши представників ПрАТ "Термолайф", ПАТ "Сбербанк" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк"), дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 04.09.2012 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (нове найменування - ПАТ "Сбербанк") (Банк) та ПрАТ "Термолайф" (Позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО (далі - Кредитний договір-1), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті (доларах США), що надалі іменується "Кредитна лінія", надає Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені у ст. 8 цього Договору і виконувати інші умови цього Договору.
За умовами п. 1.5 Кредитного договору-1 кредит надається на рефінансування заборгованості за кредитним договором № 15-93/19-2560/07 від 25.06.2007, кредитним договором № 15-93/19-24/11 від 04.03.2011, кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-3/11 від 02.02.2011, кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-2562/07 від 25.06.2007, укладеними між Позичальником (ПрАТ "Термолайф") та ПАТ "Промінвестбанк". Позичальник зобов'язаний використовувати кредит лише за цільовим призначенням, зазначеним у цьому пункті Договору, а також у будь-якому випадку не може використовувати надані йому за цим Договором кошти на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.
На виконання умов Кредитного договору-1, ПАТ "Сбербанк" надало ПрАТ "Термолайф" кредит на загальну суму 30 980 000,00 дол. США, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень № 30926142 від 05.09.2012 на суму 7 163 274,13 дол. США, № 31130655 від 06.09.2012 на суму 2 149,02 дол. США та № 31130371 від 06.09.2012 на суму 23 816 726,05 дол. США, і вказані суми були в повному обсязі перераховані на поточний рахунок ПрАТ "Термолайф", відкритий у ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії".
Також господарськими судами встановлено, що між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Банк) та Закритим акціонерним товариством "Термолайф" (Позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-2562/07 на суму 12 633 494,04 євро (далі - Кредитний договір-2), кредитний договір № 15-93/19-2560/07 від 25.06.2007 на суму 11 900 000,00 євро (далі - Кредитний договір-3), кредитний договір № 15-93/19-24/11 від 04.03.2011 на суму 1 726 140,00 євро (далі - Кредитний договір-4) та кредитний договір невідновлювальної кредитної лінії № 15-93/19-3/11 від 02.02.2011 на суму 1 889 460,00 євро (далі - Кредитний договір-5), на виконання яких Банк надав Позичальнику кредит на зазначені суми.
Як встановили суди, залишки заборгованості ПрАТ "Термолайф" за вказаними Кредитними договорами-2, 3, 4 та 5 в сумі, еквівалентній 30 885 442,90 дол. США (на дату погашення) були погашені ПрАТ "Термолайф" перед ПАТ "Промінвестбанк" за рахунок кредитних коштів, отриманих ПрАТ "Термолайф" від ПАТ "Сбербанк" за Кредитним договором-1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ "Термолайф" зазначило, що з 30 980 000,00 дол. США кредитних коштів, що еквівалентно на дату видачі кредиту 247 623 140,00 грн., отриманих ПрАТ "Термолайф" від відповідача за Кредитним договором-1, 7 150 380,00 дол. США та 18 780 712,03 євро, що еквівалентно на дату видачі кредиту 30 885 442,90 дол. США або 246 867 345,28 грн., було спрямовано на погашення кредитних зобов'язань ПрАТ "Термолайф" перед ПАТ "Промінвестбанк" за Кредитними договорами-2, 3, 4 та 5, що, на думку ПрАТ "Термолайф", є порушенням вимог законодавства України та в силу приписів ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 5 ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у редакції від 19.08.2012, що діяла на момент укладення спірного Кредитного договору-1, призводить до недійсності Кредитного договору-1, оскільки на момент його укладення ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Промінвестбанк" були пов'язаними особами. При цьому, позивач зазначив, що держава Російська Федерація опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу та має можливість значного впливу на управління банків, зокрема, через афілійованих осіб акціонерів.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Менеджмент логістик компані", в обґрунтування своїх позовних вимог також зазначила про невідповідність Кредитного договору-1 приписам ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 5 ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у редакції від 19.08.2012, що діяла на момент укладення спірного договору.
Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "Термолайф" про визнання недійсним Кредитного договору-1 в частині щодо надання кредиту у сумі 30 885 42,9 дол. США, місцевий господарський суд виходив з того, що Кредитний договір-1 прямо суперечить ч. 5 ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на день укладення оскаржуваного договору), оскільки ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Промінвестбанк" станом на дату укладення Кредитного договору-1 були пов'язаними особами за ознакою "споріднені особи банку" відповідно до ст. 52 вказаного Закону. При цьому, за висновком суду першої інстанції, спільним опосередкованим власником істотної участі ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Промінвестбанк" була і є до цього часу держава Російська Федерація. Також, на підставі ст. 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ "Термолайф" про визнання припиненими зобов'язань ПрАТ "Термолайф" перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" з повернення суми кредиту 94 557,1 дол. США та відсотків за користування ним за Кредитним договором-1, оскільки ПрАТ "Термолайф" надало докази сплати частини відсотків за Кредитним договором-1 на користь ПАТ "Сбербанк" у сумі, що значно перевищує залишок дійсної частини кредиту 94 557,1 дол. США. Відмовляючи у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "Менеджмент логістик компані", суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Менеджмент логістик компані" не надано будь-яких додаткових доказів порушення її прав, як третьої особи (без врахування її статусу мажоритарного акціонера ПрАТ "Термолайф"), внаслідок укладення та чинності Кредитного договору-1.
Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог ПрАТ "Термолайф" та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив, зокрема, з того, що позивачем не доведена пов'язаність банків у розумінні приписів ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Сервіси для юристів