ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року Справа № 915/163/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С.- головуючого, Губенко Н.М., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Софія-Граніт"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016у справі№ 915/163/16господарського судуМиколаївської областіза позовомДержавного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загіну Державної служби України з надзвичайних ситуаційдоПриватного акціонерного товариства "Софія-Граніт"простягнення 8 071 грн. 77 коп.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 у справі №915/163/16 прийнято касаційну скаргу ПрАТ "Софія-Граніт" до провадження у складі колегії суддів Фролова Г.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Яценко О.В.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2016 у зв`язку із відпусткою судді Яценко О.В. визначено наступний склад колегії суддів: Фролова Г.М. - головуючий, Данилова М.В., Ходаківська І.П.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2016 відкладено розгляд касаційної скарги у справі №915/163/16.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 касаційну скаргу у справі №915/163/16 прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Губенко Н.М., Плюшко І.А. у відповідності із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2016 у зв`язку зі звільненням з посади судді Вищого господарського суду України у відставку Фролової Г.М.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач також не скористався передбаченим законом правом на участь повноважного представника у перегляді справи в касаційній інстанції.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до господарського суду із позовом до ПрАТ "Софія-Граніт" про стягнення 4 193,94 грн. основної заборгованості, 3 266,99 грн. втрат від інфляції, 227,85 грн. - 3% річних та пені у розмірі 382,99 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на невиконання відповідачем умов договору №7/05-10/10 від 21.09.2010 на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування щодо оплати обслуговування об`єктів відповідача за грудень 2013 року та січень 2014 року згідно рахунків.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.04.2016 (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (судді: Ліпчанська Н.В. - головуючий, Разюк Г.П., Діброва Г.І.), позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Софія-Граніт" 4 193, 94 грн. боргу, 2 324,00 грн. інфляційних втрат, 175,76 грн. 3% річних та 9,37 грн. пені. В решті позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що згідно умов договору №7/05-10/10 від 21.09.2010 на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування та Порядку обслуговування об`єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №440 від 17.11.2003, відповідач мав здійснити оплату за вказаним договором з моменту отримання рахунків за грудень 2013 року та січень 2014 року.
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПрАТ "Софія-Граніт" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
У скарзі зазначається, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності у відповідача заборгованості за надані ним послуги. Тому суди попередніх інстанцій повинні були відмовити у позові.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на умови договору №7/05-10/10, якими визначено, що подією (підставою), із настанням якої виникає обов`язок оплати послуг, є акт виконання умов договору, який повинен бути підписаним сторонами. Плата за обслуговування здійснюється на підставі акту виконання умов договору. Виставлені рахунки не передбачені зазначеним договором як підстава для оплати послуг.
Оскільки акти виконання умов договору за грудень 2013 та січень 2014 відсутні та не надавалися, у ПрАТ "Софія-Граніт" немає підстав для здійснення оплати за даним договором.
Також скаржник вказує, що в 2013 році Миколаївський ВГРЗ, з яким відповідач укладав договір №7/05-10/10, реорганізовано шляхом приєднання, внаслідок чого його правонаступником став позивач. Скаржник вважає, що відповідач мав право не виконувати обов`язку новому кредитору до надання доказів переходу прав у зобов`язанні до останнього.
У скарзі вказується, що позивач у серпні 2013 виставив рахунок №1256 на оплату за серпень в розмірі 500 грн., що вказує на те, що позивач керувався початковою редакцією договору без урахування внесених змін.
4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що апеляційним господарським судом прийнято обґрунтоване рішення. Договором передбачено обов`язок оплатити отримані послуги.
Твердження скаржника щодо ненадання йому доказів переходу права у зобов`язанні за договором є безпідставними, оскільки сторонами підписано угоду про зміну договору в частині виконавця послуг.
Позивач вважає, що апеляційним господарським судом надано правову оцінку додатковій угоді №01/72/01 від 24.07.2013, оскільки цією угодою вносяться зміни до преамбули договору в частині назви виконавця та реквізитів. Вартість аварійно-рятувального обслуговування визначається в п.4.1 договору в редакції, викладеній у додатковій угоді від 01.12.2011. Додаткова угода №01/72/01 від 24.07.2013 не містить розділу щодо скасування дії раніше укладених додаткових угод.
Сервіси для юристів