ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року Справа № 910/32090/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Губенко Н.М., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну скаргуУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 25.02.2016 Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016у справі№ 910/32090/15господарського судуміста Києваза позовомУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осібпровизнання договору факторингу №1 від 04.12.2014 та договору про відступлення права вимоги №3961 від 04.12.2014 недійсними, зобов`язання вчинити певні діїза участю представників: від позивача: Лизуненко А.В., від відповідача: Сергєєва В.С.,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.2016 у справі №910/32090/15 касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Мележик Н.І. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2016.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.09.2016 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/32090/15 у зв`язку із звільненням Мележик Н.І. з посади судді Вищого господарського суду України та у зв`язку із перебуванням судді Картере В.І. на лікарняному.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2016 у справі №910/32090/15 прийнято касаційну скаргу до свого провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Губенко Н.М., Плюшко І.А. у відповідності із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 розгляд касаційної скарги у справі №910/32090/15 відкладено.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
ПАТ "Український Бізнес Банк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Велес-Д" про визнання договору факторингу № 1 від 04.12.2014 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки №3961 від 04.12.2014 недійсними, зобов`язання відповідача повернути позивачу перераховані у заяві документи.
Позов обґрунтовано тим, що за результатами службового розслідування обставин укладення оспорюваного договору факторингу встановлено, що його укладення відбулося з порушенням законодавства, зокрема, на підставі підробленого протоколу спільного засідання комітету управління активами і пасивами та тарифного комітету банку; за заниженою вартістю (без проведення попередньої оцінки); з перевищенням повноважень.
Оскільки кредитний договір був забезпечений іпотекою, за якою право вимоги було передано відповідачу, договір про відступлення права вимоги №3961 від 04.12.2014 також є недійсним.
Зокрема, позивач послався на норми п.3 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 215 ЦК України.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2016 (суддя: Головіна К.І.) у справі №910/32090/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (судді: Андрієнко В.В. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І.), в задоволенні позову відмовлено.
При прийнятті оскаржуваних рішень суди відхилили посилання позивача на звіт ТОВ "Ако Есперт" про незалежну оцінку прав вимоги за кредитним договором №70/Ф від 22.10.2008, вказуючи на необхідність надання висновків аудитора, а не суб`єкта оціночної діяльності.
Суди вказали, що позивач не довів суду того факту, що розмір відступленого права вимоги становить саме 16 176 707,30 грн.
Зокрема, банк не надав первинних документів за кредитним договором, що свідчать про стан виконання цього договору, доказів звернення стягнення на предмет іпотеки, за рахунок якого могла бути погашена кредитна заборгованість, або відомості про те, що звернення стягнення не відбулось (станом на час укладення спірних правочинів - 04.12.2015).
Суди дійшли висновку, що позивачем не надано доказів того, що вартість переданого права грошової вимоги за спірним договором факторингу є заниженою у порівнянні з фактичною заборгованістю за кредитним договором, за якими передавалось право вимоги.
Разом з тим, суди вказали, що заборгованість за кредитним договором, який є предметом спірного договору факторингу, тривалий час класифікується банком як проблемна з найнижчим (реалізованим) ризиком та є безнадійною.
Також суди зазначили, що договір факторингу №1 від 04.12.2014 не є значним правочином у розумінні п.12.1 статуту ПАТ "Укрбізнесбанк", оскільки ринкова вартість відcтуплених зобов`язань становить менше, ніж 10 % вартості активів банка за даними останньої річної фінансової звітності, тобто менше 577 096 161, 28 грн.
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
Не погоджуючись із судовими рішеннями, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
У скарзі стверджується, що згідно п.7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов`язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
Скаржник вважає помилковими висновки судів про те, що для проведення перевірки правочинів на предмет виявлення таких, що є нікчемними, залучається аудитор.
Аналізуючи умови Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, скаржник вказує, що залучення до спільної перевірки аудитора є лише правом уповноваженої особи Фонду, а не обов`язком.
Крім того, висновком аудитора не можна підтвердити або спростувати наявність в тому чи іншому правочині ознак нікчемності, тобто оцінити актив та підтвердити факт заниження ціни його продажу.
Сервіси для юристів