ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2016 року Справа № 911/1711/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівБакуліної С.В., Грейц К.В. розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: Мамаєв Д.Ю. - керівник, відповідача: Максименко К.М. - адв., дог. від 24.05.16,
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від29.03.16у справі№911/1711/15 Господарського суду Київської області за позовом Приватного підприємства "Велідіт"до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго"простягнення
Приватне підприємство "Велідіт" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням змін) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" 165137,43 грн. боргу, 101889,79 грн. інфляційних втрат, 11903,47 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи позов, позивач наголошував на несплаті відповідачем повної вартості послуг за договором про надання юридичних послуг № 30/07/12-01 від 30.07.12.
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.11.15 (суддя Рябцева О.В.) в задоволенні позову відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з того, що у спірному договорі не визначено строку (терміну) оплати замовником отриманих послуг; що вимога позивачем відповідачеві в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України не виставлялася, отже строк оплати за договором не настав, а відтак звернення з позовом є передчасним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.16 (судді: Сітайло Л.Г., Баранець О.М., Калатай Н.Ф.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 165137,43 грн. боргу, 101889,79 грн. інфляційних втрат, 11903,47 грн. - 3% річних. Апеляційний господарський суд установив, що позивачем були надані відповідачеві послуги за спірним договором; що строк оплати за надані послуги настав, оскільки позивачем було направлено відповідачеві вимогу на оплату вартості отриманих послуг за договором (лист №1 від 16.04.13), проте відповідач у повному обсязі за них не розрахувався.
Товариство з обмеженою відповідальністю"УкрОпт "Мастер-енерго" (з урахуванням додаткових пояснень) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 22, 33, 34, 63, 82 Господарського процесуального кодексу України. На думку товариства, судами були невірно оцінені докази у справі та встановлені обставини справи. Скаржник вказує на те, що юридичні послуги за спірним договором йому не надавалися; що акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.13 він не отримував.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.07.12 між Приватним підприємством "Велідіт" - виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" - замовником був укладений договір про надання юридичних послуг №30/07/12-01. За умовами цього договору виконавець зобов'язався надавати, а замовник прийняти та оплатити послуги з представництва замовника перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" ПАТ "Київоблгаз" Головне фінансове управління Київської облдержадміністрації, Державної казначейської служби в Київській області, з підписання та проведення взаєморозрахунків згідно з постановою КМУ №517 від 11.06.12 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування". Згідно з пунктом 5.1 договору замовник зобов'язується до сьомого числа місяця, наступного за звітним, надавати виконавцю інформацію про стан та обсяг погашення заборгованості з різниці в тарифах на підставі постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.12 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування". У пунктах 5.2 - 5.4 договору сторони передбачили, що виконавець, на підставі наданої інформації, зобов'язується упродовж двох днів з моменту їх отримання надавати замовнику акт прийому-передачі послуг, який є невід'ємною частиною цього договору, з зазначенням виду, обсягу та вартості послуг, котрі були надані замовнику. Замовник, упродовж двох днів з моменту отримання акта прийому-передачі послуг, передбаченого пунктом 5.2 договору, зобов'язаний підписати його та надіслати (вручити) один, екземпляр виконавцю. У разі неотримання виконавцем підписаного акта або мотивованої відмови від підписання акта в термін, зазначений у пункті 5.3 договору, послуги вважаються прийнятими замовником за обсягом, вартістю та якістю. Згідно з пунктом 6.1 договору вартість послуг становить 4% від суми субвенції, яка надійде на рахунки замовника, відкриті в управлінні Державної казначейської служби України в Київській області з ПДВ. Відповідно до пункту 10.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №1від 01.09.12 до договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Дослідивши умови спірного договору, суд апеляційної інстанції установив, що при укладенні договору сторони не погодили та не визначили строк (термін) виконання грошового зобов'язання замовником, тобто строк оплати отриманих послуг. Суд також установив, що на виконання умов спірного договору щодо надання юридичних послуг були укладені договори про організацію взаєморозрахунків №282/517 від 28.11.12, №844/517 від 07.12.12, №845/517 від 07.12.12, №871/517 від 10.12.12, сторонами в яких є ТОВ "УкрОпт "Мастер-Енерго" - відповідач, Територіальний орган казначейства в Київській області, Головне фінансове управлінням Київської облдержадміністрації, Фінансове управління Ірпінської міської ради, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, НАК "Нафтогаз України", здійснено розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, погодженого Коцюбинською селищною радою та Фінансовим управлінням Ірпінської міської ради; підготовлено звіти ТОВ "УкрОпт "Мастер-Енерго" про постачання теплоенергії за 2008 - 2010 роки, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг теплопостачання за 2008 - 2010 роки, 2012 рік, складено акти звіряння розрахунків заборгованості за природний газ, що виникла на розрахункову дату 01.12.12, підписані ТОВ "УкрОпт "Мастер-Енерго" з НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України". Також було установлено, що відповідачу з бюджету було перераховано 4503435,80 грн. субвенцій. Як установив суд апеляційної інстанції, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 180137,43 грн. (акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000106 від 28.12.12 та акт прийому-передачі послуг від 25.06.13, які направлялися відповідачеві і були ним отримані); що вказані послуги були оплачені відповідачем лише частково, у сумі 15000 грн. згідно з актом від 28.12.12; що вартість послуг, яка залишилася несплаченою згідно з актом від 25.06.13, складає 165137,43 грн. Апеляційний господарський суд також установив, що позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату 165137,43 грн. заборгованості упродовж 10 днів (лист-вимога №1 від 16.04.13, який був отриманий відповідачем); що вказана вимога позивачем була надіслана відповідачу після надходження на рахунки останнього коштів субвенції з обласного бюджету Київської області, що передбачено пунктом 6.1 договору. Установив суд апеляційної інстанції і те, що відповідач у відповідь на вказану вимогу позивача просив, в свою чергу, надати йому докази надання спірних послуг, підготувати звіт про надані послуги і скласти акт прийому-передачі наданих послуг (лист відповідача №354 від 24.04.13). Як вже зазначалося, і це установив суд, позивач 25.06.13 та повторно 02.12.14 направляв відповідачу для підписання спірний акт прийому-передачі послуг від 25.06.13; що відповідач отримав вказаний акт, проте його не підписав та не надіслав вмотивовану відмову від приймання послуг, як то передбачено договором. Отже, як було установлено, послуги в сумі 180137,43 грн. за актом прийому-передачі послуг від 25.06.13, в силу положень пункту 5.4 договору, є прийнятими відповідачем за обсягом, вартістю та якістю. Таким чином, суди установили, що спірний договір виконувався сторонами; що строк оплати за отримане настав; що вартість наданих юридичних послуг відповідачем у повному обсязі оплачена не була та його борг становить 165137,43 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Велідіт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" 165137,43 грн. боргу, 101889,79 грн. інфляційних втрат, 11903,47 грн. - 3% річних. Отже, спір між сторонами стосується виконання умов договору про надання послуг, а тому до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо фактичного надання позивачем юридичних послуг за договором, аналіз документів, поданих на підтвердження їх надання, виконання відповідачем зобов'язань з прийняття і оплати цих послуг. Ухвалюючи постанову у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті цього ж Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Судами установлено, що за своєю правовою природою спірний договір є договором про надання послуг. Відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд установив, що позивач надав відповідачу послуги за договором від 30.07.12 на загальну суму 180137,43 грн., і це оформлено актом здачі-прийняття послуг від 28.12.12 №ОУ-0000106 (підписаним обома сторонами) та актом прийому-передачі послуг від 25.06.13, який скеровувався відповідачу і був ним отриманий, проте підписаний відповідачем не був; що обґрунтованої відмови про причини неприйняття наданих послуг за таким актом відповідач не надав. Установили суди і те, що позивачем виставлялася відповідачеві вимога на оплату вартості спірних послуг в порядку приписів статті 530 Цивільного кодексу України і була ним отримана (лист-вимога №1 від 16.04.13); що строк оплати за спірні послуги настав; що вартість виконаних, але неоплачених відповідачем послуг становить 165137,43 грн. і підлягає стягненню з відповідача. Враховуючи установлений апеляційним господарським судом факт несплати відповідачем повної вартості наданих послуг за спірним договором, строк оплати яких настав, колегія суддів визнає підставним стягнення з відповідача боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід касаційної скарги про ненадання послуг за спірним договором не може бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк він спростовується обставинами установленими судом та матеріалами справи. Судом апеляційної інстанції встановлено факт надання позивачем спірних послуг відповідачеві та неповної сплати їх вартості. Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції; норми матеріального права до встановленого застосовані вірно. Таким чином, зважаючи на наведене та встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, переоцінка яких за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови у справі і задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.16 у справі №911/1711/15 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго" залишити без задоволення.
Головуючий, суддя Т.Гоголь
Судді С.Бакуліна
К.Грейц
Сервіси для юристів