Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №910/611/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 910/611/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Дунаєвської Н.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 02.03.2015 Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№ 910/611/15-г господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро"доПублічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"пророзірвання (зміну) договору,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачаМаяков Д.Р.ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекон-Інвест-Агро" (далі - ТОВ "Бекон-Інвест-Агро") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії") про розірвання третейської угоди, укладеної між позивачем та відповідачем, яка викладена в п. 6.8 договору поруки № 2 від 08.08.2013, шляхом виключення п. 6.8 з договору поруки № 2 від 08.08.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 910/611/15-г (суддя Картавцева Ю.В.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючого, Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 910/611/15-г залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 910/611/15-г, ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням ст. 562 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.08.2015 о 10 год. 35 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.08.2015 № 02-05/571 для розгляду справи № 910/611/15-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Дунаєвська Н.Г.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Бекон-Інвест-Агро", який надійшов до Вищого господарського суду України 11.08.2015, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" проти касаційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.08.2013 між ТОВ "Бекон-Інвест-Агро" (Поручитель) та ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (Кредитор) укладено договір поруки № 2 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за виконання основного договору (договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/13/66/КЛ-КБ від 08.08.2013) за Боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех"), а також за будь-якого нового боржника, в разі переведення боргу боржника на іншу особу чи припинення Боржника в обсязі, визначеному статтею 2 Договору поруки.

У п. 6.8 Договору поруки сторони погодили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного Договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво про реєстрацію постійного діючого третейського суду від 15.03.2013, видане Державною реєстраційною службою України) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним Головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://arbitrate.com.ua. При цьому, сторони Договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту. Сторони домовилися, що рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточними і обов'язковими з дати їх винесення. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього Договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору поруки, а саме проведення з кінця квітня 2014 року на сході України широкомасштабної антитерористичної операції із залученням Збройних сил України, у зв'язку з чим він позбавлений можливості забезпечити належний професійний захист своїх інтересів. З огляду на викладене, позивач, місцезнаходженням якого є Донецька область, вважає, що в умовах інформаційної, транспортної та фінансової блокади він не дізнається про судове засідання та не зможе захистити належним чином свої права в третейському суді.

Згідно зі ст.ст. 2, 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, яка може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Третейська угода - є договором, який визначає певні процесуальні права та обов'язки сторін, тоді як цивільна угода регулює матеріальні правовідносини.

Враховуючи те, що чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про третейські суди" не передбачено окремого порядку розірвання третейських угод, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин аналогію закону, тобто цивільно-правові норми, які регулюють питання розірвання цивільних договорів, тобто подібні за змістом правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Згідно з ч. 2 вказаної статті, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору при істотній зміні обставин з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України "Про третейські суди", для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (ст. 5 Закону України "Про третейські суди").

Звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин (абзац перший п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 № 3-рп/2004).