ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2016 року Справа № 910/6705/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:Шевченко О.М. дов. від 01.07.2016відповідача:Новицька С.В. дов. від 14.09.2015, Несміх М.Н. - голова правління розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-6"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 25.02.2016та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016у справі№ 910/6705/15-г Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-6"простягнення 181 859, 01 грн.ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПАТ "АК "Водоканал", товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-6" (далі - ЖБК "Кристал-6", кооператив) про стягнення 181859,01 грн. заборгованості за договором від 22.07.1997 №04582/4-12, з яких 133659,78 грн. основного боргу, 15692,71 грн. інфляційних втрат, 5105,83 грн. 3% річних, 668,73 грн. пені та 26731,96 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Мартюк А.І.), позов задоволено повністю. Стягнуто із ЖБК "Кристал-6" на користь ПАТ "АК"Київводоканал" 133659,78 грн. основного боргу, 15692,71 грн. інфляційних втрат, 5105,83 грн. 3 % річних, 668,73 грн. пені та 26731,96 грн. штрафу.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 (головуючий суддя Євсіков О.О., судді Кролевець О.А., Попікова О.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 (суддя Маринченко Я.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 (головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Ропій Л.М., Рябуха В.І.) позов задоволено частково, стягнуто із ЖБК "Кристал-6" на користь ПАТ "АК"Київводоканал" 67 076,06 грн. основного боргу, 8225,15 грн. інфляційних втрат, 2583,01 грн. 3 % річних, 346,36 грн. пені, 13415,21 грн. штрафу, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням першої та постановою апеляційної інстанцій, ЖБК "Кристал-6" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та наголошує на неправомірному стягнення з кооперативу грошових сум за стоки гарячої води по коду 5-50407, оскільки умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору не передбачено обсяги та порядок розрахунків між сторонами за послуги з відведення гарячої води. Крім цього зауважує на тому, що судами не надано преюдиційного значення фактичним обставинам, встановленим рішеннями у справі №52/104, чим порушено статтю 35 Господарського процесуального кодексу України.
Від ПАТ "АК"Київводоканал" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 22.07.1997 Державне комунальне об'єднання "Київводоканал", правонаступником якого є позивач як Постачальник, та відповідач, як Абонент, уклали договір на послуги водопостачання та водовідведення № 04582/4-12 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язується забезпечити відповідачу постачання питної води та прийняти від відповідача каналізаційні стоки, а відповідач зобов'язується сплатити за зазначені послуги.
Цей договір згідно з пунктом 5.1 укладається строком з 22.07.1997 до 22.07.1998 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (пункт 5.2 договору).
Як підтверджується наявними в матеріалах справи актами про зняття показань з приладу обліку та розшифровками рахунків абонента позивач виконав умови договору у повному обсязі.
Натомість відповідач своїх зобов'язань за договором, зокрема в частині оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, належним чином не виконав, що слугувало підставою для звернення ПАТ "АК "Водоканал" до суду.
Як вбачається із наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог до боржника ЖБК "Кристал-6" заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 133 659,78 грн. складається з:
- боргу за постачання питної холодної води та прийняття стоків холодної води за період з січня 2012 року по червень 2014 року включно, який рахується за послуги за кодом 5-407, в сумі 27 086,56 грн. (надано послуг на загальну суму 128 606,62 грн., сплачено 101 523,06 грн.);
- боргу, який рахується за послуги за кодом 5-50407, на загальну суму 106 576,22 грн., з яких: 61 497,03 грн. - за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води (питна вода), за період з січня 2012 року по червень 2014 року, 45 079,19 грн. - за прийняття стоків гарячої води за період з березня 2012 року по червень 2014 року.
Розглядаючи спір по суті суди обґрунтовано виходили з того, що правовідносини сторін врегульовані статтями 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом № 190 від 27.06.2008 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (далі - Правила).
Так згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води та водовідведення відносяться до житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2.1 Правил встановлено, що відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(пункт 2.2 Правил).
Приписами статті 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
При цьому відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" врегульовано, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, надані відповідачу послуги з питного водопостачання та водовідведення обліковувались позивачем по особовому рахунку відповідача за наступними кодами: 5-407 (водопостачання та відведення питної води для потреб населення (до лютого 2012 включно і водовідведення гарячої води)) та 5-50407 (постачання та водовідведення холодної води на підігрів для потреб населення (до лютого 2012 року включно - лише постачання води на підігрів)).
Обсяг питної води, наданої відповідачу по коду абонента 5-407 підтверджується матеріалами справи, зокрема актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем, дебетово-інформаційними повідомленнями за вказаний період, виставленими рахунками. Крім того відповідач частково проводив оплату вказаних послуг, а за відсутності доказів звернення відповідача у порядку, встановленому договором щодо кількості, якості наданих послуг, в силу положень п. 3.9 договору, кількість та вартість наданих позивачем послуг з 01.01.2012 по 01.06.2014 з водопостачання та водовідведення по коду 5-407 вважаються безумовно погодженими відповідачем.
Отже, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення холодної води на суму 125 838,90 грн.
Сервіси для юристів