ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2014 року Справа № 910/9557/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Черкащенка М.М.
суддів: Нєсвєтової Н.М.
Жукової Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014
у справі №910/9557/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
до Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 197656,95 грн.
за участю представників сторін
від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В., Галков І.О. - за довіреностями;
від відповідача: Полєжаєва К.О. - за довіреністю.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 197 656,95 грн., а саме: 185 485,14 грн. основного боргу, 9 676,48 грн. неустойки, 202,90 грн. інфляційних втрат та 2 292,43 грн. 3% річних за весь період прострочення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року у справі № 910/9557/13 позов задоволено повністю.
20.01.2014 року на примусове виконання рішення видано відповідний наказ.
Фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до господарського суду м. Києва з заявою про відстрочку виконання судового рішення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 року у справі №910/24045/13 в задоволенні заяви Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі № 910/9557/13 - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2014 року скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 у справі №910/9557/13 задоволено частково. Відстрочено на 1 (один) рік до 25.03.2015 року виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі №910/9557/13.
Не погоджуючись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2014 залишити в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а справа передачі до суду першої інстанції на новий розгляд, виходячи з наступного.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, цією нормою процесуального права не вимагається і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Тобто, в кожному конкретному випадку суд не зобов'язаний за заявою сторони надати розстрочку виконання рішення, але може розстрочити виконання рішення згідно зі статтею 121 ГПК України в порядку статті 43 ГПК України.
Сервіси для юристів