Постанова ВГСУ від 11.06.2014 року у справі №910/19316/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 910/19316/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 р.у справі № 910/19316/13 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз"допублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"прозобов'язання укладання додаткової угодив судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з`явилися;

відповідача: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання укласти додаткову угоду №1 до договору на розподіл природного газу №14/741/13 від 18.01.2013р. в запропонованій позивачем редакції.

В процесі судового розгляду позивач уточнив свої вимоги та просив суд зобов'язати відповідача змінити договір на розподіл природного газу №14/741/13 від 18.01.2013р. шляхом укладення з позивачем Додаткової угоди №3, якою п.п.2.1, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 5.5, 5.6 Договору викласти у запропонованій позивачем редакції, а п.3.9 виключити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір не відповідає формі Типового договору, затвердженої постановою НКРЕ №1164 від 06.09.2012р. в частині, що стосується запровадження додаткової (не передбаченої в типовому договорі) відповідальності газорозподільного підприємства та внесення додаткових умов щодо підписання акту наданих послуг з транспортування природного газу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2013р. (суддя: Стасюк С.В.) у справі №910/19316/13 у позові було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 р. (головуючий суддя: Зубець Л.П., судді: Іоннікова І.А., Новіков М.М.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2013р. у справі №910/19316/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Змінено договір на розподіл природного газу №14/741/13 від 18.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "Гадячгаз" шляхом укладення додаткової угоди №3 до договору в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови апеляційного суду. Крім того, стягнуто з відповідача судовий збір.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року, а рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2013 року у справі №910/19316/13 залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржений судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони, згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією. Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2013р. між позивачем, як газорозподільним підприємством, та відповідачем, як замовником, було укладено договір №14/741/13 на розподіл природного газу, за умовами якого (п.п.2.1, 2.2) газорозподільне підприємство зобов'язується у 2013 році надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, передбаченими умовами договору.

Обсяги та умови транспортування природного газу газорозподільними мережами погоджені сторонами в розділі ІІІ Договору.

Так, відповідно до п.п.3.6, 3.7, 3.10 Договору обсяг транспортованого природного газу газорозподільними мережами підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі - акт наданих послуг), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Газорозподільне підприємство до 12-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства. Акт наданих послуг підписується на підставі реєстрів обсягів реалізації природного газу споживачам замовника, протранспортованого газорозподільними трубопроводами газорозподільного підприємства, в яких зазначаються виділені планові обсяги газу споживачам замовника та фактично протранспортовані газорозподільним підприємством обсяги газу за формою, наведеною у додатку 2 до цього договору. Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

Розрахунки за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами здійснюються за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м., встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. На момент укладення договору тариф становить 280,90 грн., крім того, ПДВ - 56,18 грн., всього - 337,08 грн. Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства на підставі акту наданих послуг, зазначеного в пункті 3.6 цього договору. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п.п.5.1, 5.5 Договору).

Відповідальність сторін передбачена в розділі VII Договору, відповідно до п.п.7.1, 7.2.1 якого за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом V Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В п.п.11.1, 11.2 Договору вказано, що останній набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.01.2013р. і діє в частині надання послуг до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за Договором. Усі зміни і доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

У квітні 2013 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики було проведено планову перевірку ліцензованої діяльності позивача, про що складено акт планової перевірки №4 від 19.04.2013р. В ході проведення перевірки встановлено, що позивач порушив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджені постановою НКРЕ від 13.01.2010р. №11, та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджені постановою НКРЕ від 13.01.2010р. №12.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1164 від 06.09.2012р. "Про затвердження Типового договору на розподіл природного газу", зокрема, було вирішено: затвердити Типовий договір на розподіл природного газу, що додається; суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на розподіл природного газу у двомісячний строк з дати набрання чинності цією постановою (п.п.1, 2 постанови).

Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1164 від 06.09.2012р. набрала чинності 22.10.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою приведення Договору, укладеного з відповідачем, у відповідність до Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1164 від 06.09.2012р., позивач звернувся до відповідача з листом №1106/679 від 27.08.2013р., в якому запропонував відповідачу укласти додаткову угоду №1, якою внести зміни до п.п.2.1, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 5.5, 5.6 Договору та виключити з Договору п.3.9.

Оскільки відповідач на звернення позивача не відреагував, додаткову угоду не підписав, зауважень не направив, проект додаткової угоди не повернув, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про внесення змін до Договору за рішенням суду.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що пункти спірного Договору, які позивач просив змінити та виключити з тексту Договору відповідають вимогам Типового договору на розподіл природного газу, затвердженого постановою НКРЕ №1164 від 06.09.2012р. Окрім того, в своєму рішенні суд зазначив про те, що викладаючи умови Договору в оспорюваній позивачем частині у власній редакції, сторони лише конкретизували умови Типового договору, що відповідає вимогам ст. 179 Господарського кодексу України.