Постанова ВГСУ від 11.05.2016 року у справі №916/2144/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 916/2144/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіГончарука П.А.,суддіСтратієнко Л.В.за участю представників від прокуратуриЗбариха С.М.від відповідачаХарченка І.Є.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської областіна постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 р.у справі № 916/2144/15 Господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД» провитребування майна ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року заступник прокурора Одеської області (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД» (надалі - ТОВ «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД», відповідач) про витребування у відповідача на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради майна, а саме: 1) нежитлові приміщення першого поверху № 503, загальною площею 222,9 кв.м., нежитлові приміщення другого поверху № 810, загальною площею 222,5 кв.м., що розташовані по вул. В. Арнаутській, 55 у м. Одесі; 2) нежитлові приміщення першого поверху № 501, загальною площею 131,1кв.м., нежитлові приміщення антресолі № 502, загальною площею 20,5 кв.м., що розташовані по вул. Катеринінській, 22 у м. Одесі; 3) нежитлові приміщення підвалу № 504, загальною площею 32,7 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху № 503, загальною площею 90 кв.м., що розташовані по вул. Катеринінській, 25 у м. Одесі; 4) нежитлові приміщення першого поверху № 501, загальною площею 178,4 кв.м., що розташовані по вул. Ланжеронівській, 21 у м. Одесі; 5) нежитлові приміщення першого поверху № 504, загальною площею 28,3 кв.м., що розташовані по вул. Грецькій, 40 у м. Одесі; 6) нежитлові приміщень першого поверху, загальною площею 109,2 кв.м., що розташованих по вул. Рішельєвській, 12 у м. Одесі на підставі ст.ст. 387-388 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що майно вибуло з власності територіальної громади та у подальшому було відчужене третім особам на підставі договору купівлі - продажу від 18.05.2011 року, який був укладений між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ», та пункту 13 рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14.04.2010 р. «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради», які були визнані недійсними рішенням суду.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, для витребування з його володіння спірного нерухомого майна, яке придбано ним за відплатним договором, а також на пропуск прокурором строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р. у справі № 916/2144/15 (суддя Горячук Н.О), в позові відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 р. у справі № 916/2144/15 (головуючий суддя: Поліщук Л.В., судді: Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення і неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст. 203, 328, 388 ЦК України, ст.ст. 1, 8, 10, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 р. у справі № 916/2144/15 в частині відмови у задоволенні позову, а в частині скасування рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р. у справі № 916/2144/15 залишити без змін, а також прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення касаційної скарги та просить залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 р. у справі № 916/2144/15 без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників прокуратури та відповідача, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України вимоги касаційної скарги щодо фактичних обставин справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом апеляційної інстанції, 14.04.2010 р. Одеська міська рада прийняла рішення №5649-V Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради, яким відповідно до п. 13 доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу з ТОВ «АРТ» об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, в тому числі: нежитлових приміщень першого поверху №503, загальною площею 222,9кв.м., нежитлових приміщень другого поверху №810, загальною площею 222,5кв.м. розташованих по вул. В.Арнаутській, 55 у м. Одесі; нежитлових приміщень першого поверху №501, загальною площею 131,1кв.м., нежитлових приміщень антресолі №502, загальною площею 20,5кв.м. розташованих по вул. Катеринінській, 22 у м. Одесі; нежитлових приміщень підвалу №504, загальною площею 32,7кв.м., нежитлових приміщень першого поверху №503, загальною площею 90кв.м. розташованих по вул. Катеринінській, 25 у м. Одесі; нежитлових приміщень першого поверху №501, загальною площею 178,4кв.м. розташованих по вул. Ланжеронівській, 21 у м. Одесі; нежитлових приміщень першого поверху №504, загальною площею 28,3кв.м. розташованих по вул. Грецькій, 40 у м. Одесі; нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 109,2кв.м. розташованих по вул. Рішельєвській, 12 у м. Одесі (а.с.14-15).

12.08.2010 року між Одеською міською радою та TOB «АРТ» укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, зазначених у вказаному рішенні Одеської міської ради (а.с.16-23).

В подальшому TOB «АРТ» на підставі договорів купівлі-продажу від 12.11.2010 р. здійснило відчуження нежитлових приміщень на користь ПП «Елас-Комбі» та ПП фірми «Стенфорд-Інвест» (а.с. 26-27,28-29,31-32,34-35,37,39-40,42-43,44-45).

18.05.2011 року між ПП фірмою «Стенфорд-Інвест» та ТОВ «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД» укладено два договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна нежитлових приміщень першого поверху №503, загальною площею 222,9кв.м. та нежитлових приміщень другого поверху №810, загальною площею 222,5 кв.м., розташованих по вул. В.Арнаутській, 55 у м. Одесі (а.с.24,41).

20.05.2011 року між ТОВ «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД» та ПП «Елас-Комбі» укладено договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень антресолі № 502, загальною площею 20,5 кв.м., розташованих по вул. Катеринінській, 22 у м. Одесі (а.с.30).

В подальшому 26.05.2011 року ТОВ «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД» уклало з ПП «Елас-Комбі» договори купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень першого поверху №504, загальною площею 28,3 кв.м. розташованих по вул. Грецькій, 40, нежитлових приміщень підвалу № 504, загальною площею 32,7кв.м., нежитлових приміщень першого поверху № 503, загальною площею 90кв.м. розташованих по вул. Катеринінській, 25, нежитлових приміщень першого поверху №501, загальною площею 131,1кв.м. по вул. Катеринінській, 22, у м. Одесі (а.с.25,33,36,38).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 р. у справі № 916/2545/13 визнано недійсними п. 13 рішення Одеської міської ради «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради» від 14.04.2010 р. № 5649-V, а також договір міни, укладений між Одеською міською радою та ТОВ «АРТ» м. Одеса шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12.08.2010 р., а також договору купівлі продажу двадцяти трьох об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси від 12.08.2010 р. (а.с.46-49).

Відмовляючи у позові про витребування спірного майна, суд першої інстанції виходив з того, що «ТОВ «ОПЕРА» не є добросовісним набувачем майна, а є законним власником майна, так як на момент укладення договору ТОВ «АРТ» могло його відчужити, так як не мало жодних перешкод для його відчуження. Тобто відчуження вказаного майна здійснено ТОВ «АРТ» правомірно. У зв'язку з тим, що договір міни, укладений між Одеською міською радою та ТОВ «АРТ» шляхом підписання удаваних право чинів,а саме договору дарування від 12.08.2010р. об'єкта власності ТОВ «АРТ» - адміністративної будівлі літ. «А», загальною площею 6756,7кв.м., по вул. Верстатобудівній, 12 у м. Одесі та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси серед яких є і спірне майно, визнаний рішенням суду недійсним через 4 роки після його укладення, то це не може бути підставою для витребування вказаного майна від ТОВ «ОПЕРА», так як ТОВ «ОПЕРА» спірне майно було відчужено ТОВ «АРТ» на законних підставах». Крім того, суд дійшов висновку, що прокурор пропустив строк позовної давності, що також стало підставою для відмови в позові.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, оскільки в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд посилається на договори укладені 12.11.2010 р. між ТОВ «АРТ» та ТОВ «ОПЕРА» проте, вказані договори не містяться в матеріалах справи та не стосуються даного спору, та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову про витребування спірного майна, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ТОВ «ІВ-ІНВЕСТ ЛТД» набуло майно у власність за відплатним договором і є добросовісним набувачем. Оскільки неправомірність рішення органу місцевого самоврядування і визнання недійсними договорів, укладених на підставі цього рішення, не свідчать про відсутність волі власника, виключно з наявністю якої закон пов'язує можливість витребування майна від добросовісного набувача, а також зважаючи на рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 р., в якому суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, для витребування з володіння відповідача спірного нерухомого майна.

Вищий господарський суд України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з таких підстав.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна від набувача, при цьому випадки такого витребування законодавством обмежуються, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, яким передбачено, що витребування майна можливе в разі його вибуття з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти тощо належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, які згідно зі статтею 143 Конституції України безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Як передбачено ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначені органи від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Як правильно встановлено апеляційним господарським судом, спірне майно вибуло з володіння власника за його ж волею - шляхом прийняття міською радою на пленарному засіданні відповідного рішення 14.04.2010 року та продажу за договорами від 12.08.2010 року цього майна TOB «АРТ», але з порушенням порядку відчуження майна, зокрема, ч. 4 ст. 293 Господарського кодексу України, що встановлено постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 р. у справі № 916/2545/13. Однак, саме по собі визнання недійсними рішення ради та договорів, на підставі яких майно вийшло із володіння власника, не свідчить про відсутність волі останнього на його відчуження.