ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2016 року Справа № 915/693/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016у справі№915/693/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомМиколаївської міської молодіжної громадської організації "Миколаївський молодіжний центр"доУправління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської радиза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Миколаївської міської ради, Благодійного фонду "Центр волонтерів"за участюЗаступника прокурора Миколаївської областіпрозобов'язання укласти договір
за участю представників:
позивача: Цехоцький І.А. (представник за дов. від 25.04.2016 б/н),
відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явився,
прокуратури: Савицька О.В. (прокурор ГПУ)
ВСТАНОВИВ:
Миколаївська міська молодіжна громадська організація "Миколаївський молодіжний центр" (далі - МММГО "Миколаївський молодіжний центр") звернулась до Господарського суду Миколаївської області з уточненим позовом до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати укладеним договір купівлі-продажу (приватизації) нежитлової будівлі по вул. М. Морській, 1 в м. Миколаєві,
загальною площею 159,9 кв.м. (літ.А), огорожі та споруди (літ.І, №1,2,3,6) між Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та МММГО "Миколаївський молодіжний центр" в редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 14.12.2012 (з наступними змінами та доповненнями) МММГО "Миколаївський молодіжний центр" орендує у Миколаївської міської ради нежитлову будівлю загальною площею 159,9 кв.м., літ. А, огорожі та споруди за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 1, що є комунальною власністю територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, та яке рішенням названої ради від 12.12.2013 № 36/11 включено до переліку об'єктів групи "А" комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації шляхом викупу, однак відповідач, як міський орган приватизації, в порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ухиляється від проведення інвентаризації та оцінки об'єкта малої приватизації, у зв'язку з чим позивачем була замовлена та проведена незалежна оцінка ринкової вартості вищезазначеного нерухомого майна та ініційовано звернення з позовом про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.
Ухвалою суду від 27.04.2015 та від 07.07.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Миколаївську міську раду та Благодійний фонд "Центр волонтерів".
01.07.2015 на підставі повідомлення про вступ прокурора у справу (вх.№12158/15) з метою захисту інтересів держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради у справу вступив Заступник прокурора Миколаївської області.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2015 р. по справі № 915/693/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2016, позов задоволено частково: визнано укладеним договір купівлі-продажу (приватизації) нежитлової будівлі по вул. М. Морській, 1 в м. Миколаєві, загальною площею 159,9 кв.м. (літ.А), огорожі та споруди (літ. І, №1,2,3,6) між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та Миколаївською міською молодіжною громадською організацією "Миколаївський молодіжний центр" в редакції позивача з урахуванням уточнень останнього.
Судові рішення мотивовані обгрунтованістю позовних вимог, з урахуванням редакції вказаного договору викладеній позивачем у заяві про зміну предмету позову та заяві про вихід за межі позовних вимог відповідно до ст. 83 ГПК України і з огляду на результати судової експертизи № 83 від 28.08.2015 щодо вартості предмету приватизації.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377, 638 ЦК України, ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.ст. 4-3, 27, 31, 32, 34, 41, 42, 43, 84 ГПК України.
Зокрема як зазначає скаржник:
- текст договору купівлі-продажу, визнання якого укладеним є предметом спору у даній справі, не містить такої істотної умови договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, як розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на будівлю або споруду;
- судом першої та апеляційної інстанції порушені зазначені норми процесуального права щодо допустимості доказів: визначена вартість продажу (викупу) на підставі висновку експерта, який не мав права проводити судову експертизу за таким видом експертної спеціальності як "визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд";
- докази, які суд поклав в основу оскаржуваного рішення, містять недостовірну інформацію щодо вартості проведених позивачем поліпшень, з посиланням на порушені кримінальні провадження.
У відзиві МММГО "Миколаївський молодіжний центр" просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Сервіси для юристів