Постанова ВГСУ від 11.05.2016 року у справі №910/24734/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 910/24734/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.03.2016у справі№910/24734/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи"провизнання недійсним договору факторингу № 01 від 26.12.2014за участю представників:

позивача: Войцехівський О.В. (представник за дов. від 30.12.2015 №375),

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: Руденко А.О. (представник за дов. від 04.11.2015 №2029)

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Компанія "Райз" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Волари Експорт", ТОВ "Кредитні ініціативи" про визнання недійсним договору факторингу № 01 від 26.12.2014, укладеного між відповідачами.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2015 у справі №910/24734/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016, в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані необгрунтованістю позовних вимог з посиланням на докази та норми права.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ПАТ "Компанія "Райз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: стст. 350, 1077, 1079 ЦК України, Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28.05.1988, ст.ст. 1, 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33-36, 38, 43, 82, 86, 104 ГПК України.

Зокрема, як зазначається скаржником:

- в спірному договорі факторингу відсутнє фінансування клієнта (надходження грошових коштів від ТОВ "Кредитні ініціативи" до ТОВ "Воларі Експорт"), що є обов'язковою умовою факторингових операцій;

- у ТОВ "Кредитні ініціативи" відсутня ліцензія на надання фінансових послуг;

- судом апеляційної інстанції не витребувано документи про які позивачем зазначено в поданому до суду клопотанні.

ТОВ "Кредитні Ініціативи" був поданий відзив на касаційну скаргу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2014 між ТОВ "Волари Експорт" (клієнт) та ТОВ "Кредитні Ініціативи" (фактор) укладено договір факторингу № 01 за предметом якого згідно п. 2.1, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язувався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язувався відступити факторові свої права грошової вимоги до боржника за основним договором в розмірі та на умовах передбачених цим договором.

"Боржником" за умовами договору є особа, зазначена в Додатку №1 до договору, право грошової вимоги до якої відступається, "основний договір" - договір, зазначений в додатку №1, "права грошової вимоги" - право (права) грошової вимоги за Основним договором, що відступається клієнтом фактору на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Згідно з п.п 2.2., 2.3. договору факторингу, опис, характеристики, обсяг та розмір прав вимоги до боржників за основними договорами, що відступаються відповідно до умов цього договору в додатку №1 до цього договору. Права вимоги є відступленими фактору в день підписання цього Договору.

Згідно п.п. 3.1. загальна сума прав грошової вимоги, що відступаються відповідно до умов даного Договору становить - 1 905 350, 00 грн.

Відповідно до п.3.3. договору за передані фактором в розпорядження клієнта грошові кошти, клієнт сплачує фактору плату (комісійну винагороду) в розмірі 100 грн. 00 коп. в строк до 10.01.2015.

Згідно п. 3.2 договору фактор зобов'язаний передати в розпорядження клієнту шляхом перерахування на рахунок клієнта, зазначений в п. 12.1. цього договору, грошові кошти в загальній сумі 1000 грн. в строки, передбачені в наступному абзаці цього пункту, за умови отримання фактором від боржника повної суми (її частини) його заборгованості за основним договором (в тому числі в результаті проведення претензійно-позовної роботи та/або примусового стягнення).

Не пізніше третього робочого дня, наступного за днем отримання фактором від боржника суми (її частини) його заборгованості за основним договором (в тому числі в результаті проведення претензійно-позовної роботи та/або примусового стягнення), фактор перераховує клієнту отриману суму від боржника за основним договором, при цьому, загальна сума всіх грошових коштів, що будуть перераховані фактором на користь клієнта за цим договором не повинна перевищувати 1 000 гривень.

За умовами п.п.4.1.1, 4.4.1, 4.4.3 договору факторингу фактор та клієнт складають акт приймання-передачі документів, що свідчать про право вимоги та фактор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення прав на користь фактора (лист вих.№01/01-01 від 05.01.2015 ТОВ "Волари Експорт" на адресу ПАТ "Підгороднянський елеватор" про відступлення права вимоги за договором №26/02-02з від 26.03.2013)