Постанова ВГСУ від 11.05.2016 року у справі №910/16673/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 910/16673/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест"на рішення та на постановуГосподарського суду міста Києва від 20.01.2016 Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016у справі№ 910/16673/14Господарського судуміста Києваза позовомНаціонального банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест"третя особаПублічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк"прозвернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 82252140,12 грнза участю представників:

позивача: Сергієнко Ю.Л., дов. від 29.10.2015;

відповідача: Кондратюк С.В., дов. від 06.10.2015;

третя особа: Примак К.В., дов. від 01.04.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі № 910/16673/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Літвінова М.Є., судді - Босий В.П., Полякова К.В.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі № 910/16673/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 у справі № 910/16673/14 скасовано, а справу №910/16673/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За наслідками повторного розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/16673/14 (суддя - Пукшин Л.Г.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/16673/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем, в порядку ст. 1211 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судового рішення у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті оскаржувані у даній справі судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.05.2016, у зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/16673/14.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2016, у зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному, для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Гольцова Л.А. (доповідач), судді - Іванова Л.Б., Картере В.І.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Кредитор) та третьою особою (Позичальник) 04.06.2009 укладений кредитний договір №20/09/5, за умовами якого Кредитор надав Позичальнику кредит в межах відкритої невідновлювальної кредитної лінії в сумі 700000000 грн, на строк з 04.06.2009 по 11.02.2015, під 16,5% річних на період з 04.06.2009 по 20.02.2010, та з 21.02.2010 по 06.04.2010 - 11,56 % річних, з 07.04.2010 по 08.06.2010 - 12,25 % річних, з 09.06.2010 по 08.07.2010 - 11,5 % річних, з 09.07.2010 по 10.08.2010 - 10,5 % річних, з 11.08.2010 по 22.03.2012 - 9,75 % річних, з 23.03.2012 по дату погашення кредиту встановлюється на рівні 9,5% річних, з урахуванням додаткових договорів, які в подальшому були укладені між сторонами кредитного договору.

Відповідно до додаткових договорів сторони, зокрема, змінювали розмір кредитної лінії, продовжували строк повернення кредиту, змінювали процентну ставку, встановлювали графік повернення кредиту та додаткові забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань.

Так, додатковою угодою від 30.04.2013 № 8 до кредитного договору передбачено, що Кредитор надає Позичальнику кредит на суму 429340000 грн на строк з 04.06.2009 по 11.02.2015 (кінцева дата повернення кредиту), з графіком погашення кредиту (починаючи з 09.08.2013), встановленим у пункті 1.1 цієї додаткової угоди № 8, та з процентними ставками від 9,5% до 16,5% (у визначені в угоді періоди).

Суди встановили, що позивачем свої зобов'язання виконані в повному обсязі, тоді як відповідачем свої зобов'язання за кредитним договором не виконані, наслідком чого є заборгованість за кредитом в сумі 77904218,17 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 4345649,88 грн, пеня в сумі 2272,07 грн.

З метою забезпечення виконання ПАТ "Брокбізнесбанк" своїх зобов'язань за кредитним договором (основне зобов'язання) між позивачем (Іпотекодержатель) та відповідачем (Іпотекодавець) 18.03.2010 укладений іпотечний договір предметом якого є нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 476,80 м2, які складаються з групи нежилих приміщень №№1, 1а, 1б (в літ. К), нежилі приміщення (в літ. К), загальною площею 519,2 м2, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55.

До договору іпотеки сторони уклали договір від 22.04.2010 №2, договір від 09.02.2011 №2, про внесення змін та доповнень до іпотечного договору.

В справі була призначена будівельно-технічна експертиза, в результаті чого експертизою визначено, що дійсна ринкова вартість предмета іпотеки за вищенаведеним договором становить 46 147 912,70 грн.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на визначене позивачем майно на підставі договору іпотеки від 18.03.2010.