ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року Справа № 911/2893/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників: позивачаДядюра В.О. - дов. від 13.01.17 відповідача Савченко В.С. - дов. від 22.09.16
розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "НІКА" на постановувід 17.01.2017 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/2893/16 господарського суду Київської області за позовомДержавної екологічної інспекції у Київській області до Приватного підприємства "НІКА"
простягнення 58101,89 грн. В С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року Державна екологічна інспекція у Київській області звернулася до господарського суду Київської області із позовом до ПП "НІКА" про стягнення на користь держави 58101,89 грн. збитків, шляхом перерахування вказаних коштів на спеціальний розподільчий рахунок Великоолександрівської сільської ради, відкритого за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державними і місцевими бюджетами", код класифікації доходів бюджету 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в наслідок господарської та іншої діяльності", кошти розподілити між спеціальним фондом Державного бюджету України та спеціальними фондами місцевих бюджетів: на користь спеціального фонду Державного бюджету України 30% від суми збитків, що становить 17430,57 грн., на користь спеціального фонду бюджету Великоолександрівської сільської ради Броварського району Київської області 50% від суми збитків, що становить 29050,95 грн., на користь спеціального фонду бюджету Київської області 20% від суми збитків, що становить 11620,37 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 23 Кодексу України про надра, статей 20-2, 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", обґрунтовані тим, що відповідачем в період з 01.01.2015 р. по 02.03.2015 р. здійснювалася діяльність без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено приписи статей 44, 48 Водного кодексу України, та внаслідок чого державі завдано збитків у спірній сумі.
У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність об'єму використаної води у спірний період, на підставі якого було розраховано спірні збитки.
У поясненнях у справі позивач вказував на те, що відповідачем не ведеться статистична звітність 2ТП (водгосп) та журнал обліку використання забраної води ПОД-11, а отже встановити фактичний об'єм забору відповідачем води є неможливим. При цьому, позивачем здійснено визначення об'єму забору води відповідачем згідно з пунктом 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, на основі ліміту забору, який відповідно до дозволу від 02.03.2016 р. №91/8, виданого відповідачу, становить 308,0м3/добу.
Відповідач у своїх письмових поясненнях не погоджувався з розрахунком розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів в частині визначення об'єму використаної води у спірний період.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2016 р. (суддя Подоляк Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь держави 58101,89 грн. збитків, шляхом перерахування на спеціальний розподільчий рахунок Великоолександрівської сільської ради, відкритий за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державними і місцевими бюджетами", код класифікації доходів бюджету 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в наслідок господарської та іншої діяльності"; кошти розподілити між спеціальним фондом Державного бюджету України та спеціальними фондами місцевих бюджетів: на користь спеціального фонду Державного бюджету 30 % від суми збитків, що становить 17430,57 грн., на користь спеціального фонду бюджету Великоолександрівської сільської ради Броварського району Київської області 50 % від суми збитків, що становить 29050,00 грн., на користь спеціального фонду бюджету Київської області 20 % від суми збитків, що становить 11620,37 коп.
Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач в період з 01.01.2015 р. по 02.03.2015 р. здійснював спеціальне водокористування без наявності дозволу внаслідок чого державі було заподіяно шкоду, розмір якої визначено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, та складає заявлену до стягнення суму.
За апеляційною скаргою ПП "НІКА" Київський апеляційний господарський суд (судді: Власов Ю.Л., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), переглянувши рішення господарського суду Київської області від 18.10.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 17.01.2017 р. залишив його без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу - без задоволення.
ПП "НІКА" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 р. та рішення господарського суду Київської області від 18.10.2016 р., посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2015 р. №408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", статей 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник не погоджується з розрахунком спірної суми збитків, посилаючись на те, що спосіб визначення обсягу самовільно використаної води у даному випадку має розраховуватися за обсягом її відведення.
Водночас скаржник вказує на те, що для проведення спірної перевірки відповідача позивачем не було отримано дозвіл Кабінету Міністрів України.
Від позивача отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, з мотивів у них викладених, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною екологічною інспекцією у Київській області 20.04.2016 р. відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію у Київській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. №136, було видано наказ на проведення позапланової перевірки дотримання ПП "НІКА" (відповідачем) вимог природоохоронного законодавства.
На виконання вказаного наказу позивачем видано направлення №000058 на проведення перевірки.
04.05.2016 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Київської області проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
За результатами цієї перевірки складено акт перевірки №38 від 04.05.2016 р., в якому зафіксовано порушення вимог законодавства, а саме: статті 23 Кодексу України про надра - відсутній дозвіл на спеціальне водокористування в період з 01.01.2015 р. по 02.03.2015 р.; статті 44 Водного кодексу України - не ведеться статистична звітність та журнал обліку використання забраної води.
Вказаний акт перевірки був підписаний директором відповідача Шабалтун О.В. без зауважень та заперечень.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що за наслідками перевірки та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, позивачем розраховано розмір збитків, обумовлених самовільним використанням відповідачем з 01.01.2015 р. по 02.03.2015 р. водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у загальній сумі 58101,89 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 13.06.2016 р. №57 щодо відшкодування спірних збитків, яка була залишена останнім без задоволення.
Відмова ПП "НІКА" відшкодувати державі заподіяні збитки у добровільному порядку стала підставою для звернення інспекції з такими вимогами до господарського суду.
Як встановили господарські суди першої і апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Державної екологічної інспекції у Київській області про стягнення з Приватного підприємства "НІКА" 58101,89 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Сервіси для юристів