Постанова ВГСУ від 11.04.2016 року у справі №916/2444/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 916/2444/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос"на ухвалугосподарського суду Одеської області від 20.01.2016 р. про зміну способу виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України (суддя Мостепаненко Ю.І.) та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. (судді: Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А., Ярош А.І.) у справі№916/2444/15 господарського суду Одеської області за заявоюВідділу Державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області прозміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р. за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів" доПриватного сільськогосподарського підприємства "Колос" проспонукання до виконання мирової угоди за участю представників: від виконавчої службине з'явились від позивача Крагель М.М., довіреність №11 від 18.01.2016 р.від відповідачане з'явились

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р. у справі №916/2444/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубівський комбінат хлібопродуктів" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" про спонукання виконати мирову угоду задоволено частково. Зобов'язано відповідача передати на користь позивача товар у вигляді 1 000 тон пшениці 3-го класу. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання рішення місцевого господарського суду 04.06.2015 р. видано відповідний наказ, який було пред'явлено стягувачем до виконання.

В подальшому, заступник начальника відділу Державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу виконання рішення.

Так, державний виконавець просив суд змінити спосіб виконання рішення суду, а саме: зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" перерахувати на розрахунковий рахунок позивача вартість товару в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. Вказана заява мотивована відсутністю у боржника відповідного майна (1 000 тон пшениці 3-го класу), яке він має передати стягувачу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2016 р. у справі №916/2444/15 у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. у справі №916/2444/15 ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2016 р. залишено без змін.

Не погодившись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, Приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2016 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р., задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, змінити спосіб виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 р. касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 11.04.2016 р.

В судове засідання 11.04.2016 р. з'явився представник позивача.

Представники відповідача та виконавчої служби в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача та виконавчої служби.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити без змін оскаржувані ухвалу та постанову.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено в п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" №9 від 17.10.2012 р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Поряд з цим, в п. 7.4 зазначеної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України вказано, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому, господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Відмовляючи в задоволенні заяви заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р. у справі №916/2444/15, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів відсутності у боржника майна, яке підлягає передачі стягувачу за вказаним судовим рішенням.

Так, складений державним виконавцем акт б/н від 18.11.2015 р. та заява боржника про відсутність у Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" пшениці зазначеного класу у відповідній кількості не були прийняті господарськими судами попередніх інстанцій в якості належних та допустимих доказів у справі.