ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2016 року Справа № 911/3648/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКролевець О.А., суддів:Дунаєвської Н.Г., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2016у справі№911/3648/14 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"доПублічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаМіністерства енергетики та вугільної промисловості Україниза участюПрокуратури Київської областіпростягнення 156 125 041,78 грн.за участю представників сторінвід позивача:Горячих Я.О. (дов. № 1 від 23.12.2015),від відповідача:Потатуєв В.П. (дов. № 28 від 01.12.2015), Варданян А.А. (дов. № 1 від 31.12.2015),від третьої особи:Яковлєв О.І. (дов. № 119/2015 від 07.12.2015),від прокуратури:Попенко О.С., Тесленко А.Ю.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк Розвитку" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення із Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 156 125 041,78 грн. заборгованості, з яких: 130 083 121,99 грн. заборгованості за кредитом, 24 511 321,66 грн. заборгованості за процентами та 1 530 598,13 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2015 (колегія суддів у складі: Кошик А.Ю., Заєць Д.Г., Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 (колегія суддів у складі: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В., Лобань О.І.), у справі № 911/3648/14 у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2015 скасовано вказані рішення та постанову, а справу № 911/3648/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2015 у справі № 911/3648/14 (колегія суддів у складі: Бабкіна В.М., Конюх О.В., Лилак Т.Д.) позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк Розвитку" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 (колегія суддів у складі: Скрипка І.М., Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.) ухвалу Господарського суду Київської області від 23.11.2015 скасовано, а справу № 911/3648/14 передано на розгляд до суду першої інстанції.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу місцевого господарського суду від 23.11.2015 у даній справі залишити без змін.
Заслухавши пояснення прокурорів, представників сторін та представника третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 18.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - банк) та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - позичальник) укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № ККМV.142395.014 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти - кредит у вигляді відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у сумі 150 000 000,00 грн. Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у гривнях та доларах США; термін користування кредитом - до 17.07.2014; процентна ставка за користування кредитом - 18,3 % річних за кредитом у гривні; 11,3 % річних за кредитом у доларах США (п.п. 1.1. - 1.1.3. кредитного договору).
Порушення відповідачем як позичальником за кредитним договором своїх зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними стало підставою для звернення банку до господарського суду з даним позовом.
У ч.ч. 2, 3 ст. 22 ГПК України закріплено право сторін брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду тощо. При цьому сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Також ст. 33 ГПК України покладає на сторін обов'язок доказування і подання доказів.
Водночас ст. 65 ГПК України передбачає, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, такі дії по підготовці справи до розгляду: викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково; зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
З аналізу наведених норм вбачається, що у разі неподання матеріалів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. При цьому залишення позову без розгляду в такому випадку можливе лише за наявності наступних умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Залишаючи позов ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, місцевий господарський суд посилався на невиконання банком вимог ухвал суду щодо подачі витребуваних документів, зокрема, банківських виписок щодо руху коштів на рахунках ТОВ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" за весь час існування заборгованості та станом на час розгляду справи із зазначенням залишків коштів на рахунках відповідача, що перешкоджає вирішенню спору по суті та унеможливлює розгляд справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання банком відповідачу кредитних коштів та докази здійснення відповідачем часткової оплати за кредитним договором №ККМV.142395.014 від 18.07.2013.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалами від 21.09.2015, від 19.10.2015 та від 09.11.2015 місцевий господарський суд зобов'язував позивача подати докази надання відповідачу коштів на виконання укладеного між сторонами кредитного договору, докази здійснення відповідачем часткової оплати за цим договором, банківські виписки щодо руху коштів на рахунках відповідача за весь час існування заборгованості за кредитним договором та станом на час розгляду справи із зазначенням залишків коштів на рахунках відповідача.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії заявок відповідача на надання кредитних коштів за період липень 2013 - лютий 2014 (а. с. 22-70, т. 1) та виписки по особовому рахунку ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" за період з 18.07.2013 по 20.08.2014 (а. с. 109-110, т. 1).
Зважаючи на викладене, залишення без розгляду позовної заяви у даній справі з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України здійснено судом першої інстанції безпідставно.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, а доводи касатора про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" залишити без задоволення.
Сервіси для юристів