ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2015 року Справа № 910/14689/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г., суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І.розглянув касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р.та рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2014р.у справі№910/14689/14 господарського суду міста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства "Турбоатом"доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "УкрГідроЕнерго"пророзірвання договору застави
за участю представників:
позивача: Калюжного Д.В., дов. № 27-17 від 25.12.2014р.,
відповідача: не з'явились,
третьої особи: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" про розірвання договору застави.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2014р. (суддя Пукшин Л.Г.) у справі №910/14689/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченко Е.О.) в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.04.2011р. між Відкритим акціонерним товариством "Турбоатом" (позивач, принципал) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (відповідач, гарант) укладено договір про надання банківської гарантії №0422/02-Г, за умовами якого в забезпечення зобов'язань ВАТ"Турбоатом" перед Публічним акціонерним товариством "УкрГідроЕнерго" (бенефіціар), що випливають з Контракту "Закупівля проектування, поставка та встановлення установок для реконструкції турбін для ДніпроГЕС-2", ідентифікаційний номер UHE/C-TD2-24/09 від 16.03.2011р. (надалі - контракт) ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" надав письмове зобов'язання (банківську гарантію), сплатити ПАТ"УкрГідроЕнерго" грошові кошти на суму 22 609 566 грн., у випадку якщо ВАТ"Турбоатом" повністю або частково не виконає свої зобов'язання, що випливають з контракту.
22.04.2011р. на виконання договору банківської гарантії, ВАТ "Турбоатом" (заставодавець) та ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" (заставодержатель) укладено договір застави № 0422/02-Г/S-1.
Відповідно до умов п. 1.1. договору застави у забезпечення зобов'язань ВАТ"Турбоатом" перед ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" за основним зобов'язанням, заставодавець передав, а заставодержатель прийняв у заставу майнові права на грошові кошти у сумі 2836816 доларів США, які обліковуються на рахунку № 260273013446 у ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк", належні ВАТ "Турбоатом" як кредитору за договором про надання банківської гарантії №0422/02-Г від 22.04.2011р.
Заставлені майнові права оцінюються сторонами у сумі 22596374,17 грн. за курсом гривні до долару США, встановлені Національним банком України станом на дату укладення цього договору (п.1.5 договору).
Статтями 629, 625 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідна наявність всіх умов.
При зверненні з вимогами про розірвання договору, на підставі статті 652 Цивільного кодексу України на позивача покладається, у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Сервіси для юристів