Постанова ВГСУ від 11.03.2015 року у справі №904/4987/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 904/4987/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М.- головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуарбітражного керуючого Остапенка Євгена Сергійовича, м. Дніпропетровськна постановувід 20.01.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/4987/14 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою до божника проДніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Приватного підприємства "Саніс", м. Дніпродзержинськ банкрутствоза заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськпро визнання грошових вимог

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ КБ "ПриватБанк" - Слостін А.Г., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2014 у справі № 904/4987/14 прийнято до розгляду заяву Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Кредитор, Інспекція) про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Саніс" (далі - Боржник, ПП "Саніс") в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні тощо.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 (суддя - Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ПП "Саніс" на суму 200 грн. 00 коп., які віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, решту вимог - відхилено.

Не погодившись частково із вказаною ухвалою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 в частині відмови у визнанні грошових вимог Банку та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати заявлені Банком грошові вимоги в сумі 113 786 грн. 15 коп. та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 (головуючий суддя - Білецька Л.М., судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 скасовано частково, визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ПП "Саніс" на суму 113 786 грн. 15 коп. та віднесено до четвертої черги задоволення грошових вимог кредиторів. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Остапенко Євген Сергійович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2015, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст.23 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Банк просить залишити без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 та відмовити у задоволенні касаційної скарги арбітражного керуючого Остапенка Євгена Сергійовича.

Заслухавши пояснення представника Банку, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи частково ухвалу суду першої інстанції та приймаючи рішення про визнання грошових вимог Банку до Боржника на суму 113 786 грн. 15 коп., суд апеляційної інстанції визнав доведеними заявлені Банком кредиторські вимоги. При цьому, апеляційний суд зазначив, що висновок місцевого господарського суду стосовно не доведеності кредитором факту існування між сторонами договірних відносин та, відповідно, виникнення у боржника кредитних зобов'язань, є помилковим.

Заперечуючи такі висновки, скаржник вказує на те, що в порушення ст. 23 Закону про банкрутство оскаржуваною постановою визнано кредиторські вимоги Банку без наявних у матеріалах справи доказів їх виникнення. Зокрема, арбітражний керуючий Остапенко Євген Сергійович зазначає, що Банком не долучені до матеріалів справи документи, які б свідчили про надання кредитних коштів боржнику - виписки з поточного рахунку, заяви про отримання коштів тощо. На думку скаржника, апеляційним судом не враховано, що неможливо встановити факт виникнення заборгованості з повернення кредитних коштів, оскільки не підтверджений факт надання коштів.

Крім того, за твердженням заявника касаційної скарги, кредиторські вимоги Банку є необґрунтованими та недоведеними ще й з огляду на те, що розрахунок заборгованості зроблений одноособово Банком, не містить відповідних формул або арифметичних правил, за якими здійснювались розрахунки, що унеможливлює проведення їх перевірки.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені всупереч встановлених судами обставин справи та застосованих при цьому норм законодавства.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, 15.12.2005 між Банком та ПП "Саніс" (Клієнт), на підставі заяви останнього, укладено Договір банківського рахунку №DZ0N5K (а.с.11-12), відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок/рахунки у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий/карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його/їх розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства.

Боржник був ознайомлений під підпис з наступними банківськими документами: розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі ПП "Саніс", регламент робіт розрахунково-інформаційних програних продуктів, регламент отримання інформації про стан рахунків засобами мобільного зв'язку, правила користування платіжною карткою, регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок, зведений реєстр тарифів, додаткова угода №1 від 15.12.2005, реєстр тарифів на послуги розрахунково-касового обслуговування (а.с.13-25).

Враховуючи викладене та згідно розрахунку (а.с.27), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на 21.07.2014 у Боржника виникла заборгованість в сумі 2 571 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

За приписами до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 ЦК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.03.2011 між Банком та ПП "Саніс" (далі - Клієнт), на підставі заяви останнього, укладено Договір б/н про встановлення кредитного ліміту в сумі 50 000 грн. 00 коп., відповідно до умов якого Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку Клієнта. Про розмір ліміту Банк повідомляє на Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за кредитування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www. privatbank.ua.