ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року Справа № 922/4094/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі - відділення АМК),
на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2013 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014
зі справи № 922/4094/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко", м. Балаклія Харківської області (далі - ТОВ "Балмолоко"),
до відділення АМК
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Балмолоко"- не з'яв.,
відділення АМК - Новицького М.З.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Балмолоко" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 25.07.2013 № 166-к у справі № 3/20-147-13 (далі - рішення № 166-к) та зупинення виконання рішення № 166-к на час вирішення спору в даній справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2013 (суддя Сальнікова Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 (колегія суддів у складі: суддя Могилєвкін Ю.О. - головуючий, судді Пушай В.І., Плужник О.В.), позов задоволено частково: визнано недійсним рішення № 166-к; у решті позову (в частині вимоги про зупинення виконання рішення № 166-к) відмовлено. Судові рішення мотивовано недоведенням адміністративною колегією відділення АМК вчинення позивачем зазначеного в рішенні № 166-к порушення конкурентного законодавства.
Відділення АМК у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення господарськими судами положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника відділення АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно з дослідженим попередніми судовими інстанціями рішенням № 166-к: визнано, що ТОВ "Балмолоко", поширюючи на зворотному боці упаковок молока пастерізованого з жирністю 2, 5 та 3, 2 відсотка інформацію про масу молока 0, 920 кг однаковим з основним текстом шрифтом, вчинило порушення конкурентного законодавства, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів неповних відомостей внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб придбати товари цього суб'єкта господарювання; за це порушення на ТОВ "Балмолоко" накладено штраф у сумі 68 000 грн. та його зобов'язано припинити порушення протягом двох місяців з дня отримання рішення № 166-к.
Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
За змістом пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921, обов'язковою інформацією є кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру.
У пункті 31 зазначеного Технічного регламенту обов'язкову інформацію в маркуванні, передбачену пунктом 6 цього Технічного регламенту, треба розташовувати в помітному місці так, щоб вона була видимою і незмивною. У жодному разі ця інформація не повинна розміщуватися у прихованому, недоступному місці або затінюватися чи перекриватися іншими написами або графічними зображеннями.
Місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що в рішенні № 166-к не спростовано правомірності обраного позивачем способу подання інформації про масу продукту (щодо розміщення на зворотному боці етикетки інформації про масу молока 0, 920 кг однаковим з основним текстом шрифтом) та не доведено належними доказами, що цей спосіб подачі інформації на етикетці продукту може ввести споживачів в оману.
Суд першої інстанції, мотивуючи судове рішення у справі, помилково зазначив, що органи Антимонопольного комітету України позбавлені права проводити опитування споживачів. Такий висновок суперечить положенням законодавства про захист економічної конкуренції, Закону України "Про Антимонопольний комітет України". Відповідні докази поряд з іншими доказами у справі підлягають оцінці за правилами статті 33 ГПК України.
Сервіси для юристів