ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року Справа № 911/2397/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Агросвіт", смт Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області (далі - ТОВ НВФ "Агросвіт"),
на рішення господарського суду Київської області від 21.08.2013 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013
зі справи № 911/2397/13
за позовом ТОВ НВФ "Агросвіт"
до Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України", смт Чабани Києво-Святошинського району Київської області (далі - Інститут землеробства),
про визнання недійсним договору.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ НВФ "Агросвіт"- Біляєва М.М.,
Інституту землеробства - Семенця П.П.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ НВФ "Агросвіт" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним укладеного з Національним науковим центром "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (правонаступником якого є відповідач у справі - Інститут землеробства) договору від 21.10.2010 № 84-10 (далі - Договір).
Позовні вимоги мотивовано тим, що: Інститут землеробства на момент підписання Договору не мав майнових прав на сорт ріпака "Сенатор люкс", у тому числі права надавати дозвіл на його використання; про це, на думку позивача, свідчить відсутність у відповідача патенту на даний сорт та невнесення ліцензійного договору до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі - Реєстр сортів). Крім того, позивач посилається на порушенням Інститутом землеробства зобов'язань за Договором.
Рішенням господарського суду Київської області від 21.08.2013 (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 (колегія суддів у складі: суддя Пантелієнко В.О. - головуючий, судді Сотніков С.В., Разіна Т.І.), у задоволенні позову відмовлено.
ТОВ НВФ "Агросвіт", не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невірне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами, зокрема, положень статей 203, 215, 1108,1109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою-третьою та п'ятою статті 203 ЦК України передбачено, що:
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Сервіси для юристів